Самопрядка — прядка з автоматичним зсукуванням нитки і намотуванням пряжі на веретено. Найпоширеніший тип самопрядки складається зі стільчика на трьох ніжках, під якими розташована педаль («підніжок»). На стільчику на двох стовпчиках встановлене колесо зі спицями.

Працюють на самопрядці таким чином. Пряха ставить її перед собою, щоб стовпчики з веретеном були праворуч, а колесо — зліва (під час роботи на самопрядці з верхнім розташуванням веретена колесо знаходиться прямо попереду, а гребінь з кужіллю — зліва). Отвір у веретені, таким чином, опиняється прямо перед нею. Пряха витягає з жмута кужелі нетовсте пасмо, пропускає його в отвір веретена, заводить волокна за найближчий гачок вилки веретена і намотує кінець пасма на котушку.

Потім, натискуючи ногою на педаль, майстриня приводить у рух колесо, від якого починають обертатися вилка веретена з гачками, і котушка.

У результаті волокна в пасмі починають скручуватися у нитку, яка тут же намотується на котушку. Прясі залишається тільки витягати пасмо з жмута і подавати його в отвір.

Коли нитка заповнить на котушці простір під одним гачком, прядку зупиняють і чіпляють нитку за наступний гачок: чергуючи гачки, можна добиватися рівномірного розподілу пряжі по котушці.

У музеї в Монастириськах представлено 8 стародавніх прядок, кужелів, самопрядок.

Зокрема:

Прядка. Офіра Меланії Кулини с. Доброводи, уродженки с. Милик, Лемківщина.
Кужель (самопрядка). Офіра Анатолія Сметани, м. Монастириська, уродженця с. Криниця, Лемківщина.
Прядило. Офіра Василя Гурея, с. Доброводи, уродженця с. Милик, Лемківщина.

Куділь (фрагмент пряжі). Офіра Михайла Тиханського, родом з с. Милик, Лемківщина.
Кужіль(самопрядка).Офіра Овсінського Юрія.
Шпуляр .Офіра Ореста Ференца, с. Нова Гута, уродженця с. Висова, Лемківщина.
Куділь (самопрядка). Офіра родини Бойко, с. Велеснів .
Самопрядка (лемківська куділь).Офіра Івана Тиханського, с. Великий Ходачків, родичі з с. Милик, Лемкіщина.