Тернопільський умілець узявся з виготовлення ліхтарів, оскільки хотів продуктивно використати вільний час. До того ж будь-яка нова справа, яка потребує прояву вміння, креативності та фантазії, завше захоплює пана Віктора.

Отож якось дружина тернополянина подарувала чоловіку дерев’яний ліхтарик, який придбала за кордоном. Віктору настільки сподобався подарунок, що чоловік захотів самотужки й собі спробувати зробити подібний витвір. Певний час вивчав, як скріплені деталі, які матеріали потрібні для створення рукотвору, де можна замовити деталі і взявся за втілення задуму.

— Знайшов столяра, який зміг ідеально зробити деревяну частину деталей. Найважче було надалі замовити дшки для ліхтарів. Бо для їх виготовлення була потрібна лазкрна порізка і точне скріплення. Також доводиться окремо замовляти завіси, ручки, скло і напис "love story". Коли зібрав докупи усі потрібні елементи – починав роботу. Для початку потрібно зробити корпуси, потім їх пофарбувати, далі приклеїти скло (на склі можливе нанесення імені чи малюнку ). Згодом прикручую завіси, ручки, пиибиваю дно. Така робота займає у мене до вісім годин. А найважче з цього всього – знайти хорошого майстра, у якого можна придбати якісний матеріал. Майстрів, звичайно, є багато, та не всі виконують свою роботу якісно, на совість. Бо для мене вважливо, аби мої ліхтарики виглядали ідеально, добре відкривалися, а деревина не псувалася з часом. Ліхтарі називаю романтичним. Вони побудовані таким чином, що на своєму даху мають вирізані сердечка. Відповідно, якщо у середину виробу поставити свічку – виходить проекція двох сердечок на стелю кімнати. В кожен ліхтарик вкладаю паперець в формі серця, або квіточки, який перемотаний шнурком з сургучевою печаткою. На ньому модна написати гарні побажання чи слова кохання. Оскільки всі матеріали для рукотвору мають високу якість, виріб доволі затратний. Бо щоби зробити щось гарне та надійне, не зробиш це із другосортних матеріалів, — розповів Віктор Сисак.