Невеличке плетене із гілочок ялини деревце зазвичай містяни купують саме на ринку. До того ж зараз активно почали продавати невеличкі новорічні красуні. Можна придбати там і штучну ялинку.
— Цього тижня люди ще не дуже часто підходять і вибирають ялинки. Сподіваюся, що з наступного тижня, який буде останнім перед Новим роком, люди пожвавляться. Я свої продаю за різну ціну. Найменші ялинки, зроблені шляхом скручування хвої, коштують 70 гривень. Деревця середнього розміру продаю по 120. А найбільші, які у зріст людини, – по 250 гривень, — розповіла продавчиня пані Оксана (прізвище приховано за проханням жінки).
Щодо штучних ялинок, то ціни на них дещо кусаються: менші – 500-600, великі 2500-3500 і більше.
Чи закупилися тернополяни ялинками та чи вважають за доцільне встановлювати вдома живе деревце, поцікавилися у пересічних містян.
— Тримаю вдома штучну ялинку, яку вдягаю вже декілька років поспіль на радість дітям. Шкода купувати живе деревце. Навіть оці плетені ялинки, які роблять із гілок, також живі. Щоби їх зробити, треба добре обкремсати великий стовбур. Тому я виступаю за збереження природи. Нехай красуня живе в лісі десятки років, а не вдома два тижні, — поділилася тернополянка Оксана Пасічна.
— У нас удома жива ялинка. Може і неправильно це, та до живого дерева звикли. А яка дітям радість, коли у домі зимою чути запах хвої. А природа і без того нищиться. Та й ми не вічні. А гублять ліси саме самовільні вирубки дерев на дрова, які треба присікати, — додав тернополянин Андрій.
— Ялинка росте дуже повільно. Щоби мати одне зелене деревце, потрібно років зо п’ять-десять. Дерево не варте кількаденного свята. До того ж, якщо зануритися в історію, колись замість ялинки люди дідухи ставили у хаті. Російська імперія потім перейняла з-за кордону дурну традицію ставити у хаті дерево. Відтоді й маємо нищення зелених. Колись у дитинстві і я раділа появі дерева у хаті. Та коли підросла, зрозуміла, наскільки варварською та безглуздою є традиція ялинки в домі. Задумайтеся, ми масово вирізуємо дерева лише задля задоволення наших тимчасових примх, утіх. А потім викидаємо забавку, як непотріб, — підмілила тернополянка Аліна Кірнак.
