До Дня пам’яті жертв голодоморів в усіх населених пунктах України відбулися жалобні заходи. Тернопіль не став винятком. У центрі – на головній площі міста замайорів вогнями з лампадок гігантський хрест – символ пам'ять невинно загиблих.
Це о 16-й годині представники військових, влада, духовенство, небайдужі громадяни взяли участь у жалобних заходах, запалили свічку пам’яті, згадали заморених під час геноциду українців.
Під час вшанування до тернополян звернувся депутат обласної ради Михайло Пінь, який наголосив, що в День пам'яті жертв голодоморів ми маємо бути солідарними і єдиними.
— Сьогодні нам треба менше говорити, а більше молитися, тому що маємо надію і віру тільки на Господа. Повинні вірити в Україну. Я пам’ятаю 90-ті роки, коли українці на Театральному майдані в Тернополі вийшли та запалили сотні свічок. З кожним роком, на жаль, на цій площі стає все менше людей, хоча ми вільні у праві привселюдно вшанувати пам'ять та запалити свічку. На жаль, багато молоді, яка не переживала ці страшні події, не може і збагнути сієї страшної дати. Які би не були важкі часи для українців, всі Божі сили завше ставали на захист сього маленького українця. Прикро, та ворог і досі не спить, а нищить нашу прекрасну молодь. Якщо зараз не голодом, то кулями. Також сумно, що багато нашої молоді поневіряється, не може знайти роботи на нашій прекрасній землі, тож їде на задвірки Європи і терпить приниження. Тому пам’ятаймо, українці, що в такий скорботний день ми повинні захистити рідну землю, шанувати пам'ять та не забувати молитися Всевишньому, — наголосив Михайло Пінь.
Пан Михайло додав, що сьогодні теперішньому поколінню подекуди важко повною мірою осягнути глибину трагедії, яку пережили наші співвітчизники у минулому столітті, зрозуміти весь масштаб дії зла і злочинів проти людяності.
Виступив перед учасниками пам’ятного заходу і нещодавно обраний голова Тернопільської ОДА Ігор Сопель. Очільник підмітив, що сьогодні немає сумніву, що голодомори, а особливо Голодомор 1932-1933 років — це штучно створена людьми трагедія, геноцид українського народу.
— Мільйони невинно загублених життів та втрачених доль – такою була розплата українців за їхнє прагнення до волі, за їхнє бажання жити, а не існувати. Цілі родини, села та містечка не мали шансу на порятунок. Червона мітла вимела все до останньої зернини, до останнього шматка хліба. Так залишили помирати від голоду і немовлят, і людей зрілого віку. Так жорстоко повелися із нашою нацією, яка повинна була забути про майбутнє створення незалежної держави. Для досягнення цієї мети було обрано жахливий інструмент – вбивство голодом. Тисячі запалених свічок на Батьківщині, так і за кордоном нагадують українцям про жертв голодомору. Спомини про цю жахливу подію не зітруться з часом, а житимуть із нами як нагадування про жахливий злочин, який ніколи не має повторитися знову, — звернувся до присутніх пан Ігор.
Підсумував, що страшна пам’ять про ті лихі часи живе у кожному з нас на ментальному рівні і мер Тернополя Сергій Надал.
— Страшно уявити, скільки українців загинуло на своїй багатій та родючій землі, яка поколіннями годувала свій народ. Сьогодні ми вшановуємо всі роки голодоморів, які мали місце в Україні у ХХ столітті: масове вимирання українців у 1932—1933 роках, голод 1921—1923 та 1946—1947 років. Геноцид забрав мільйони українських життів та скалічив життя тих людей, які вижили. Голодомор на генетичному рівні закодував у людях почуття страху і відчаю. Страху перед голодом та окупантом, страхом за життя найрідніших людей, зокрема дітей. А більшовицька Росія тоді розуміла, що не може перемогти нашу силу волі, тож взялася за фізичне знищення народу. За їхнім планом, це мало назавше підломити в українцях дух бунтарства і прагнення до волі, — наголосив Сергій Надал.
Очільник Тернополя додав, що як в Україні, так і у світі ніколи не забудуть про злочин, скоєний проти людства.
Опісля присутні взяли участь у скорботній ході від Театрального майдану до Церкви Різдва Христового де відбулась панахида за померлими біля пам’ятного знаку «Голод33».
Зазначимо, що традиційно, в четверту суботу листопада, о 16:00, як пам’ять про понад 7 мільйонів українців, вбитих під час геноциду, вшановують хвилиною мовчання та запаленням свічок.
Варто додати, що посольства та лідери різних країн світу висловлюють підтримку нашій державі. Представники окремих країн світу сьогодні, 23 листопада публічно заявили, що пам’ятають про геноцид, який вчинила радянська влада та з сумом згадують усіх, хто втратив життя під час трагічного періоду Голодомору 1932-1933 років.
