А народився Дмитро Штогрин 9 листопада 1923 року у селі Звиняч Чортківського району. Зростав у родині сільського секретаря, який згодом став десятником і рахунковим Української галицької армії. Під час воєнних дій у їхньому домі переховувалися бійці УПА, де була повстанська штаб-криївка. Дмитро навчався у Чортківській гімназії, навчання мав намір продовжувати у Перемишлі, але опинився в німецькому таборі для переміщених осіб. Та це не завадило амбітному молодику стати Людиною з великої букви та здобути славу видатного науковця. Попри це, він був діячем молодіжних (Пласт і СУМ), культурних, і наукових організацій на рідних землях і в діаспорі.

«Помер український науковець за якого змагалися Єль і Гарвард. Професор Дмитро Штогрин був унікальним чоловіком. Мабуть останнім дійсним членом і Пласту, і СУМу одночасно.

Познайомився я з ним через сумівців, а він мені відповідає - СКОБ! Що й далі є дійсним стрільцем куреня "Чота Крилатих". У свої 90 років оперативно і сумлінно, а головно фахово, відповідав електронною поштою - так для історії Пласту вдалось зафіксувати цілий ряд безцінних інформацій, зокрема підписів до світлин перших "чотівців". Дмитро не дожив до свого 100-ліття лиш три роки. Його сподвижницька наукова праця, передусім в Іллінойському університеті, назавжди увійде в нашу історію. Тихо спи, без тривог! СКОБ!», — написав на своїй сторінці в мережі «Фейсбук» Юрій Юзич.