Плавно та вправно з кожним рухом руки, з кожним переплетенням пані Марія з’єднує маленькі бісеринки в розкішний виріб – ґердан. На шийних прикрасах з бісеру мешканки Тернопілля можна побачити неймовірні узори – переважно квіти, які міняться, переливаються яскравими кольорами-бісеринками.

Як розповідає талановита дівчина, бажання творити красу з бісеру в неї виникло з дитячих років. Із п’ятого класу умілиця відвідувала гурток бісероплеттіння, де під наставництвом викладачки Олександри Матіяш вчилася чаклувати над бісером та нитками.

— Відвідувала гурток близько п’яти років. Було дуже приємно працювати з бісером насамперед завдяки пані Олександрі, яка дуже прищепила мені любов до бісероплетіння. Жінка вміло та грамотно навчала нас виплітати різну красу, що мені було приємно черговий раз братися за цю роботу, пробувати щось виплітати самій, братися за щось складніше. Після школи навчалася у виші, потім вийшла заміж, зайнялась вихованням дитини, проте хобі супроваджувало мене повсякчас. Оскільки робота, родина вимагають деякого часу, за улюблене заняття сідаю, лиш коли знаходжу вільну хвилинку, — ділиться Марія.

Дівчина розповідає, що перший свій ґердан сплела ще у шкільні роки. Коли школярка вперше подивилася на непросту схему плетення виробу, подумала, що, мабуть, не зможе створити таку складну красу. Тільки вправність та наполегливість умілиці зробили своє – юнка таки створила перший гердан і була задоволена чудовою роботою.

— З кожним наступним герданом робота над виробами йшла щоразу легше. Спершу плела прикраси за стандартною схемою, а потім почала самостійно вигадувати та створювати за допомогою комп’ютерної програми ескізи своїх виробів. Зараз можу плести гердани без станка, що раніше не робила, — підмічає Марія Усова.

Дівчина додає, що в її доробку – десятки різноманітних герданів, які стануть чудовим доповненням до вишиванки, гарної сукні чи блузки.