Про це повідомили в ТНПУ ім. В. Гнатюка.

 Ще у 2015 році він став учасником бойових дій та був нагороджений почесним нагрудним знаком головнокомандувача ЗСУ "За взірцевість у військовій службі" третього ступеня.

“Він почав у нас викладати на третьому курсі. Це якраз був 2013 рік, почалась Революція гідності. Володимир Любомирович був одним з тих викладачів, який казав до моїх одногрупників, які не були під ОДА, “Чого ви тут сидите? Староста пішов, а що ви не пішли?”, - пригадує колишній його студент голова наукового товариства студентів, магістрантів, аспірантів, та молодих вчених, асистент кафедри історії України, археології та спеціальних галузей історичних наук Богдан Баран.

 Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну Володимир Брославський вчергове став на захист держави. Спочатку охороняв небо в складі розрахунку зенітної установки, згодом служив у підрозділі контрдиверсійної боротьби, виконував бойові завдання. 

 “Володимир Любомирович завжди казав дві фрази: “Треба добре вчити історію, щоб знати, хто твій ворог, а хто твій друг” і “Завжди працюй на свою мрію, а не на чужу”, - продовжує Богдан Баран.

“В його підрозділі фактично не було втрат. Він мені, власне, не так давно розказував, що у нього в підрозділі лише один поранений за четвертий рік вторгнення. І навіть ті замовлення, які він кидав з фронту, а це транспортні засоби, причіп, електроніка чи, рідкісне замовлення, щогла для ретранслятора - це все те, що дозволяє бути максимально ефективним.

А ще він завжди любив студентів. Завжди. Тобто це той, до кого приходили просто так щось послухати. Попри четвертий рік повномасштабної війни, він постійно, коли проходив відпустку, знаходив час, щоб зустрітися зі студентами, щось розказати, щось передати”,  - каже кандидат історичних наук, доцент, в.о. декана історичного факультету Володимир Кіцак.

Нагадаємо, чин похорону відбудеться завтра, 25 вересня, на Микулинецькому кладовищі о 11:00.