Відчуття безпорадності, розгубленості, збентеженості інколи супроводжують тернополян, яким не завжди виходить зберегти ресурсний стан, вміти точно усвідомлювати свої потреби, турбуватися про себе, раціонально та адекватно використовувати власну енергію.
Навіть сильні і вольові люди не завжди є впевненими у собі. Непрості ситуації, залежність від думки оточуючих, фізичні зміни, які відбуваються в організмі підлітка – все це може негативно позначитися на вашій самооцінці.
Як розповіла тернопільська психологиня, психотерапевтка Юлія Порохняк, конкретно сказати, коли і чому виникає невпевненість, – важко, адже кожна людина є індивідуальною.
— У всіх нас по-різному склалося життя і до певних проблем призвели ті чи інші життєві ситуації. Все ж, виходячи із власної практики, скажу, що невпевненість у собі «ближча» до дитинства. Ця проблема може зароджуватися переважно тоді, коли формується «я» дитини. Цей період триває приблизно від народження до семи років. Невпевненість у собі – також ознака невротичності. Власне всі люди є певною мірою невротиками. У нашому пострадянському суспільстві я майже не зустрічала повністю психологічно здорових людей. І от ця невротичність проявляється через тривогу, страхи, нерозуміння – «Що я хочу?», «Хто я?», «Куди я йду?» — поділилася пані Юлія.
Жінка підмітила, що невпевненість в собі – проблема, яка блокує нашу реалізацію у всіх сферах життя. Вона не дозволяє повноцінно отримувати радість і задоволення від життя. Бо той, хто не впевнений у собі і своїх силах, може уникати ситуацій, які в потенціалі можуть зробити його щасливим.
— Якщо люди мають фінансову можливість, а також час і бажання, можуть звернутися по допомогу до психолога. Насправді самому важко впоратися із проблемою, адже з цим – багато роботи. Саме фахівець зможе побачити проблему зі сторони, віддзеркалити багато моментів та дасть професійні поради, як подолати невпевненість та йти далі. Все ж людям, які не можуть чи не бажають звертатися до психолога, я раджу починати допомагати собі з тіла. Всі наші проблеми, травми записані через тіло, яке реагує на емоції, — розповіла психологиня.
Фахівчиня зазначила, що для того, аби через роботу з тілом допомогти собі, потрібно: дихати на повну, побільше рухатися, гуляти, займатися медитацією, ходити босоніж та виконувати інші вправи на заземлення.