Як розповів тернопільський зоопсихолог Сергій Клочко, часто трапляється, що люди спершу заводять якусь тваринку – переважно кішку, собаку, а потім в родині з’являється дитина і життя домашнього улюбленця кардинально змінюється.

— Коли народжується дитина, у членів сім’ї починаються проблеми. Як ми знаємо, діти до 2,5-3 років усе рефлективно хапають руками, адже ще не вміють нічого тримати в руках, не вміють гладити тваринку. Аби діти не завдали болю та стресу улюбленцю, батьки повинні навчити малечу правильно поводитися з вихованцем. Звичайно є діти, яких батьки не навчили дбайливо ставитися до тварин, тож малі інколи люблять знущатися із братів наших менших. В такому випадку наслідки контакту дітей і домашніх улюбленців можуть бути непередбачувані. Якщо ви, наприклад, виявите агресію до безпритульної тварини, вона втече, адже навчена гірким досвідом. Домашня ж тваринка у відповідь на агресію посилатиме дорослим попереджувальні сигнали, адже вона живе не на вулиці й не матиме куди тікати. Якщо ж дорослі ці сигнали не зрозуміють, не нададуть їм значення, тварина в іншому випадку просто рятуватиме своє життя. Якщо до неї черговий раз виявлять жорстокість, вона зможе подряпати, вкусити, — поділився пан Сергій.

Фахівець підмітив, що тернопільські батьки повинні плекати гуманні якості та любов до навколишнього світу у дитини з самого малечку, аби уникнути будь-яких проблем через контакт дітей та домашніх тварин. Зоопсихолог також не радить дорослим як самим виявляти до чогось жорстокість (адже діти часто копіюють поведінку батьків), так і допускати, аби діти переглядали фільми жахів, бойовики та інші стрічки, у яких демонструють сцени жорстокості, насилля.