Інцидент трапився у селі Залужжя Збаразького району. Місцевий отець Михайло Найко виявив, що на Монастирку, на узліссі, неподалік церкви невідомі горе-відпочивальники смажили шашлики, використовуючи замість хмизу та сухого гілляччя дубові балки старовинної 250-літньої Свято-Михайлівської церкви, яку у 2011 році ініціативна група залужанців та збаражан перевезла у розібраному вигляді з с. Горинки Кременецького району на Збаражчину, щоб відремонтувати святиню та встановити на Чернечій горі, повідомила у мережі Фейсбук Наталка Парова, пише "МедіаТОР".
Про святотатство на Чернечій горі отцеві розповіли місцеві жителі, які побачили, що залишили після себе відпочивальники, коли наступного дня гнали корів з пасовиська. Селяни були вражені і спантеличені побаченим. Їм було невтямки, як таке можна було вчинити – бенкетувати та розважатися на святому місці, облаштувавши свою «відпочинкову зону» з церковних, посвячених будівельних матеріалів та старовинних балок, з яких 250 років тому була побудована церква, використовуючи їх не лише як імпровізовані столи та лавки, а й як паливо для багаття.
"Як можна було не побачити, що рівненько поскладані та накриті від дощу під навісом, пронумеровані, вирізьблені старовинні дубові балки були зовсім не схожі на звичайні дрова для розпалу, – обурюється отець Михайло. – Щоб витягнути їх із стелажу, потрібно було мати неабияку силу та діяти групою осіб, оскільки балки масивні, шестиметрові, з гранями 14 см та 30 см. Вочевидь, ці бузувіри усвідомлювали, що роблять. І таке святотатство вчинили не москалі, не приїжджі сепаратисти, а свої, місцеві манкурти-яничари, і від усвідомлення цього факту ще болючіше", – наголошує священик.
"Тут на Чернечій горі та на Підзамочку має розміститися музей під відкритим небом. У Горинці є старовинна дерев’яна церква, яка громадою не використовується, люди збудували велику муровану церкву, усі ікони зі старої церкви перенесли до нової. Стара була в аварійному стані, п’ятнадцять років церкву заливали дощі й сніги, вона була фактично розкрита, після того, як буревій зірвав з куполу бані частину бляхи. Ця церква рідкісна, адже не трьохскладна(притвор, сама церква, вівтар) як більшість церков, а чотирьохскладна, бо до притвору прибудована ще й дзвіниця. Дерев’яну церкву такої конструкції я бачив на Лемківщині у селі Команчі та у Румунії. Приміщення Свято-Михайлівської церкви не було розписане, розписаний був лише купол, але через пошкоджену баню розписи дуже понищилися. Громада погодилася передати нам стару церкву, зібравши підписи мешканців села", - йдеться у дописі.
Профінансувати перевезення зголосився один культурний фонд з Києва, навіть пообіцяли виділити мільйон гривень, але коли у 2008 році світова економічна криза докотилася до України, грошей уже ніхто не дав. Тому церкву розбирали та перевозили самотужки з парафіянами із Залужжя з вересня по листопад 2011 року. У травні 2012 перевезли уже і дзвіницю.
Отець Михайло розповів, що неодноразово звертався до усіляких служб, установ, які відповідальні за збереження історико-архітектурного заповідника на Чернечій горі, щоб територію обгородили парканом, щоб унеможливити доступ на святу гору п’яним компаніям відпочивальників. Але у відповідь чув лише одне – немає коштів
