За своє життя чоловік побував у понад сорока країнах світу, при цьому кожні мандри не обходилися без пригод.
— Коли я автобусом мав виїхати з Бішкека, мені й супутнику Степану у транспорті дісталися 41 і 42 місця. Коли ж ми зайшли в автобус, водій сказав нам, що тут є лише 41 місце. Ми були здивовані, адже розуміли, що перевізник помиляється. Тоді ми підійшли до касирки, яка заперечила слова водія й наголосила, що два місця мають бути. Потім водій із касиркою почали сваритися – є ж останнє місце чи ні. В результаті ми з’ясували, що в цьому аж ніяк не новому автобусі два останніх місця були зсунуті в єдине. Це зробили торговці, які часто перевозили свій товар і тому здійснили переміщення, аби їм було зручно класти вантаж. Звичайно, двоє ми не могли сидіти на «подвійному» кріслі, тому мій товариш знайшов вихід із цієї скрутної ситуації – влігся на підлогу на коцики та спав по дорозі, — розповів Олег Кошла.
Мандрівник підмітив, що його дуже зацікавили туалети на кордоні між Ташкентом і Алматою, бо дечим нагадали сільські вбиральні. За словами чоловіка, нужники там – звичайнісінькі пророблені в бетоні заглибини, а туристи туди йдуть та ще й платять за них гроші. Як пожартував подорожанин, якщо в когось на селі є щось на кшталт туалету, що має отвір – той може сміливо брати з відвідувачів по дві гривні.
— Цікаво, що в Узбекистані 90% автомобілів білого кольору і це явище пов’язано насамперед із створенням безпеки на дорогах. Окрім цього, увесь транспорт – місцевого виробництва. Основним у країні є холдингова компанія UzAutoSanoat, яка контролює автомобільні виробничі підприємства великовузлового складання. Всі інші машини, які ще можна побачити на вулицях міста – це старенькі радянські «Жигулі», або ж дуже «круті» авто з-за кордону. Наприклад, в Киргизстані й Казахстані склався культ автомобілів – чи не найбільшою мрією кожної людини є прагнення мати свій джип, навіть неважливо, якого кольору. Жителі можуть немало років складати гроші для того, аби врешті решт дозволити собі придбати заповітну річ. До того ж, авто у цих країнах є не дуже дорогим, а найдешевший бензин у Казахстані – десь 13 гривень за літр, якщо оцінювати вартість у нашій валюті, — повідомив мандрівник.
Чоловік також розповів, що під час мандрів його доволі вразили черги на кордоні між Киргизстаном і Ташкентом.
— Звичайно, там працює двадцять віконечок – пунктів з прикордонниками, що штампують документи. Отримати штамп ви можете швидко, проте «пробитися» до віконця буде дуже непросто. Там проходить чимало людей з величезними баулами, якими перехожі вас штовхають. На цьому пропускному пункті немає ніякого порядку черги – кожен намагається просунутися наперед, відтісняючи інших людей. Якщо ти гуманно чекатимеш своєї черги, то можеш простояти на кордоні два дні, — підмітив мандрівник.
