Іван Драч помер на 82 році життя. Драч активно виступав як літературно-художній критик / фото УНІАН Іван Драч народився 17 жовтня 1936 року в селі Теліжинці Київської області. Після закінчення школи викладав російську мову в школі. Відслуживши в армії, закінчив Київський державний університет імені Т. Г. Шевченка. Потім вступив на Вищі курси кіносценаристів і кінорежисерів при Держкіно СРСР у Москві (1962-1964).
Працював у газетах «Літературна Україна» і «Батьківщина», а також на київській кіностудії ім. О.П. Довженка.
Перша збірка віршів Івана Драча Соняшник вийшла в 1962 році. Потім з'явилися й інші поетичні книги: "Протуберанці серця", "Бада буднів", "До джерел", "Корінь і корона", "Київське небо", "Сонячний фенікс", "Американський зошит", "Шабля и хустина", "Теліжінці", "Храм Сонця". Явищем в українській літературі стали його поеми "Ніж у серці", "Смерть Шевченка", "Чорнобильська мадонна". Іван Драч - автор кіноповістей "Криниця для спраглих", "Йду до тебе", "Київська фантазія на тему дикої троянди-шипшини", "Київський оберіг". Також Драч активно виступав як літературно-художній критик.
Разом з В'ячеславом Чорноволом, Михайлом Горинем та іншими видатними українськими дисидентами Іван Драч створив в 1989 році Народний рух України та був його першим головою, а згодом - співголовою НРУ разом з В'ячеславом Чорноволом і Михайлом Горинем. Навесні
1990 року Іван Драч був обраний депутатом Верховної ради УРСР від Артемівського (№ 259) виборчого округу.
На виборах до Верховної Ради, які пройшли 29 березня 1998 року, член НРУ Іван Драч балотувався в депутати від Тернопільського (№167) виборчого округу та за результатами голосування (21,04% голосів виборців) він вдруге був обраний до парламенту.
На парламентських виборах 31 березня 2002 року Івана Драч виступав у списку Нашої України під номером 31. Таким чином, він втретє став депутатом.
Іван Драч був главою Української всесвітньої координаційної ради, очолював Конгрес української інтелігенції.
19 серпня 2006 Івану Драчу було присвоєно звання Героя України.
Помер уранці 19 червня 2018 р. у клінічній лікарні "Феофанія" після важкої хвороби. Заповідав поховати його в рідному селі Теліженцях, поруч з могилою сина Максима.
