Усі рахунки та бухгалтерську книгу аеропорту в 2012 році заблокували. Почали «наїджати» кредитори. Через якийсь час впритул до вкритої вибоїнами злітної смуги люди посадили городи. Кожна нова влада Тернопільщини лише сипала обіцянками про відновлення повітряних воріт області, поки приміщення аеропорту розкладалося.

Втім, проблиск надії на друге життя аеропорту з’явився у 2016 році. Перший заступник новообраної Тернопільської обласної ради Василь Деревляний публічно взявся за його відновлення. Він оперативно пролобіював призначення на посаду директора летовища (а по факту КП «Тернопільавіаавтотранс») свого товариша. Очолив підприємство його старий директор, БЮТівець Юрій Малецький.

Кілька місяців – і, о диво, Тернопільський аеропорт ЗАПРАЦЮВАВ. Ну як запрацював, отримав під чесне слово документи. Але Василь Деревляний успішно прозвітував зі шпальт тернопільських ЗМІ, що з грудня 2016 року Міжнародний аеропорт «Тернопіль» може вже приймати внутрішні рейси. Василь Тимофійович знову «на коні» і входить у історію як ВЕЛИКИЙ ВІДНОВЛЮВАЧ АЕРОПОРТУ.

Та незадовго ейфорія від «переможеньки» вщухла і, виявилося, що сертифікація аеропорту – далеко не все необхідне для прийому пасажирів. За роки простою аеровокзал перетворився на облуплену халупу, злітна смуга рясніла ямами, а у паркані летовища були численні дірки, через які дачники ходили до своїх городів. На ремонт потрібно було знайти ще мільйони гривень.

Деревляний в першу чергу подався до бюджету області. Та депутати його рідної облради показали «дулю». Далі Василь Тимофійович спіймав облизня від Державного фонду регіонального розвитку. Зрештою, почав  шукати приватного інвестора. Подивіться лише, яку рекламу створили!

Минув майже рік офіційної «роботи» Міжнародного аеропорту «Тернопіль». Журналісти ТТБ навідалися на летовище і побачили там….ту ж розруху, що й попереднього року.

Наприкінці 2017 року в багатостраждальний аеропорт нарешті завезли літаки. КП «Тернопільавіаавтотранс» та ТОВ «Вулкан Ейр» підписали угоду щодо базування на тернопільському летовищі літаків Ан-26 цієї фірми, яка займається, зокрема, вантажними авіаційними перевезеннями. Зацікавилася тернопільськими повітряними воротами і «Мотор Січ». Попри те, що Василь Деревляний  навіть сфотографувався (!) з президентом «Мотор Січі» В’ячеславом Богуслаєвим, діло загальмувало.

Поки з інвесторами «не клеїлося», Юрій Малецький звернувся до Тернопільської облради з проханням виділити з обласного бюджету на утримання аеропорту 13 млн 380 тис грн.

Однак, навіть якщо цю «кругленьку» суму дадуть господарям летовища, це зовсім не означає, що воно зможе прийняти хоча б один регулярний рейс! Вже в липні 2018 року Міжнародний аеропорт можуть закрити.

Як так вийшло? Пам’ятаєте видані у 2016 році аеропорту «Тернопіль» документи? Так от, їхній термін банально закінчується.

Лише на ТРИ РОКИ летовищу видали Сертифікат авіаційної безпеки – документ, котрий дозволяє приймати авіацію. Дійсний він лише до 11 липня 2018 року.

Найцікавіше, що повторно сертифікат аеропорту не видадуть, про що відверто говорять його працівники.

Справа у банальній безгосподарності та безвідповідальності. Однією з головних умов Державіаслужби при видачі сертифікату була заміна огорожі аеропорту, якою люди перелазять на грядки. За три роки бездарне протеже Деревляного не зміг достукатися до людей, аби ті не проникали на режимний об’єкт. Без сертифікату безпеки на ворота аеропорту «Тернопіль» можна повісити колодку. Детальний сюжет про це зробили журналісти ТТБ.

А тепер найцікавіше, чому не б’є на сполох ВЕЛИКИЙ ВІДНОВЛЮВАЧ АЕРОПОРТУ Василь Деревляний? Чому не замінили неефективного менеджера Малецького?

Все просто: фотосесія  з інвесторами – лише вдалий піар-хід, а головному «батьківщинівцю» Тернопільщини ніколи не було діла до повноцінної роботи летовища. Або гірше, на землі аеропорту має «вирости» котеджне містечко, аналогічне тому, яке Деревляний хоче звести у Гаях-Гречинських на вчорашньому городі.