Якщо коротко про фільм, то головний сюжет стрічки розгортається навколо сільського хлопця Левка, якого неочікуване збагачення змушує займатися здирництвом в односельчан. Левко починає лихварювати та забирати в людей останнє. Коли він геть втрачає здатність до співчуття, дружби та кохання, нечиста сила добирається до нього.
— Фільм має назву «Казка про гроші» тому що в ньому розкривається важлива мораль багатства. Якщо людина заробляє кошти своїми силами, то її навряд чи затягне ненажерливість. Та коли люди перетинають межу дозволеного й забирають в інших прибутки нечесним способом, жага до легких грошей їх затягує. Власне звучить назва «казка», тому що, як і в будь-які вигадці, розв’язка фільму має щасливий кінець. Господь не покарав головного героя – парубка Левка, а через віщий сон показав, що з хлопцем може трапитися, якщо той не опанує власну жагу до збагачення, — зауважила Віра Кобзар.
Акторка наголосила, що у фільмі порушена не тільки проблема грошей, але й пияцтва, кохання, релігії, нечистоплотності окремих людей та інші вади. Все залежить від того, з якого боку глядач оцінюватиме картину, проте для сімейного перегляду стрічка підходить якнайкраще. Також кінофільм насичений українським фольклором, а дуже гарне враження від стрічки залишає музика до фільму – гурт «Мавка» на чолі з Іриною Скрипниковою.
Як зауважила пані Віра, зйомки фільму проходили в дещо незвичному форматі, а ні режисерська група, ні актори не очікували від фільму певних успіхів.
— Я звикла до такого ритму зйомок, що ми повинні були відзняти велику кількість кадрів за день. Кінозйомка «Казки про гроші» відбувалася зовсім по-іншому: ми знімали одну сцену на день, актори та режисери були дуже розслаблені, ніхто нікуди не поспішав. Кожен із акторів тоді не міг втямити, чому увесь процес відбувається настільки повільно. До речі, зйомки фільму проходили в Києві та в Національному музеї народної архітектури і побуту в Пирогові. Це була досить велика територія з хатинами – своєрідний осередок давньої козацької культури. Нам навіть дозволяли заходити на певні об’єкти, наприклад, шинок, — розповіла акторка.
Віра Кобзар додала, що корчму актори використовували не тільки як екскурсійний об’єкт, але і приміщення, де можна погрітися у зимову днину чи як місце, де можна скуштувати їжу зі справжнього глиняного посуду.
Варто додати, що проект фільму є одним із переможців Другого конкурсного відбору Держкіно. Він отримав державну фінансову підтримку розміром 11 911,3 тис. гривень, що становить 100 % вартості виробництва стрічки.
