Понад два роки Ігор вважався зниклим безвісти.

Увесь цей час рідні жили надією — щиро молилися, чекали, вірили, що він живий. 

Молоде життя, обірване війною. Йому навіки 27.

"Ігор був першою дитиною в сім’ї, люблячим братом для Павла і Володимира. Роботящий, чуйний, добрий — майстер на всі руки, завжди готовий прийти на допомогу. Зварити метал, відремонтувати авто, змайструвати будь-що чи просто підтримати словом — він умів усе. Добрий господар і щирий друг. Не вагаючись, Ігор став на захист Батьківщини. Кулеметник, зразковий воїн, приклад для побратимів. І навіть на війні його серце зберігало ніжність — там він зустрів свою кохану Інну. Вони мріяли про дім і мирне майбутнє, привезли зі сходу собаку Мавіка — охоронця їхнього дому… Але війна зруйнувала мрії. Ігор не повернувся з бойового завдання. Інна шукала його без упину. Мама чекала сина, брати — брата. Батько, не дочекавшись, відійшов у вічність", -йдеться у дописі Байковецької громади. 

Сьогодні Герой попрощався з мамою Галиною, братами Павлом і Володимиром, нареченою Інною, з рідними, друзями, побратимами та всією громадою.

 Вічна пам’ять і слава Герою Ігорю.

Герої не вмирають — вони назавжди з нами.