Частина жирів, що надходять з їжею, відразу використовується як паливо, а надлишок відкладається "про запас" саме у вигляді тригліцеридів.
Якщо людина регулярно отримує більше калорій, ніж витрачає, особливо за рахунок солодощів, випічки та інших швидких вуглеводів, а також алкоголю, – рівень ТГ у крові може підвищуватися. Такий стан називається гіпертригліцеридемією.
Вона нерідко перебігає без помітних симптомів, але завжди поступово підвищує ризик судинних та обмінних порушень. Тому аналіз на тригліцериди – це не формальність, а важлива частина оцінки ліпідного обміну та серцево-судинного ризику.
Рівні тригліцеридів
Норма тригліцеридів (референтні значення) – 0,55–1,85 ммоль/л. Такий результат зазвичай говорить про досить стабільний жировий обмін і менший ризик судинних ускладнень.
Інші значення оцінюють так:
- 1,86–2,2 ммоль/л – підвищений рівень;
- 2,3–5,6 ммоль/л – високий;
- 5,7 ммоль/л і вище – дуже високий.
Якщо показник підвищений, це не завжди означає важке захворювання, але майже завжди вимагає уваги. Причиною можуть бути:
- надлишок вуглеводів у раціоні;
- зловживання алкоголем;
- зайва вага;
- діабет;
- гіпотиреоз;
- захворювання печінки та нирок;
- спадкові порушення обміну жирів.
Важливо! Особливо небезпечними є дуже високі значення. За показників понад 11,3–16,9 ммоль/л може йтися вже про серйозне порушення ліпідного обміну, що підвищує ризик серцево-судинної катастрофи та/або гострого панкреатиту й потребує термінового медичного втручання.
Часто рівень тригліцеридів визначають не окремо, а у складі ліпідограми – розширеного аналізу крові на жировий обмін. Дослідження показує, скільки тригліцеридів міститься в крові на момент здачі аналізу, і допомагає лікареві зрозуміти, чи є порушення обміну жирів.
Цей тест потрібний не лише для загальної профілактики. Він допомагає вчасно помітити зміни, які можуть бути пов'язані з підвищеним ризиком:
- атеросклерозу;
- інфаркту міокарда;
- інсульту;
- метаболічного синдрому;
- панкреатиту;
- цукрового діабету 2 типи;
- спадкових порушень ліпідного обміну.
Підвищені тригліцериди часто поєднуються з іншими несприятливими змінами:
- збільшенням об’єму талії (вісцеральне ожиріння);
- підвищенням артеріального тиску й цукру крові;
- зниженням "хорошого" холестерину (ЛПВЩ) у ліпідограмі.
У комплексі це може вказувати на метаболічний синдром – стан, за якого серцево-судинні ризики стають помітно вищими.
Крім того, підвищений рівень тригліцеридів буває при:
- переддіабеті, діабеті 2 типу;
- гіпотиреозі;
- хворобах печінки, нирок;
- деяких рідкісних спадкових патологіях.
Важливо! Краще здавати аналізи в одній і тій же лабораторії, якщо слід відстежувати показник у динаміці. Методи лабораторного дослідження можуть трохи відрізнятися, через що результати складніше порівнювати між собою.
Як часто потрібно здавати аналіз?
Частота контролю ліпідограми залежить від віку, сімейного анамнезу та загального серцево-судинного ризику. Універсальні рекомендації зазвичай такі:
- дітям і підліткам до 19 років – перший аналіз у 9–11 років, потім приблизно раз на 5 років;
- при обтяженій спадковості – обстеження можуть починати з 2 років;
- дорослим 20-65 років – приблизно раз на 5 років;
- чоловікам з 45 років і жінкам з 55 років – частіше, зазвичай раз на 1-2 роки;
- людям старше 65 років – щорічно.
Частіший контроль потрібен тим, хто вже належить до групи ризику. Це стосується людей з ожирінням, діабетом, гіпертонією, низькою фізичною активністю, курців, а також тих, у кого близькі родичі перенесли серцево-судинні захворювання у ранньому віці.
Що може вплинути на результат
Рівень тригліцеридів чутливий до зовнішніх факторів, тому перед дослідженням важливо дотримуватись правил підготовки.
Якщо напередодні була щільна вечеря, алкоголь або кров здавалася не натще, показник може виявитися вищим за реальний.
На результат також можуть впливати деякі препарати. Іноді підвищення тригліцеридів пов'язане не лише зі самостійним порушенням обміну, а й з дією ліків. До таких засобів належать:
- діуретики (сечогінні засоби);
- гормони естрогени та прогестини;
- стероїди (ГКС);
- ретиноїди;
- бета-блокатори;
- імунодепресанти;
- деякі препарати для лікування ВІЛ тощо.
Тому перед аналізом важливо повідомити лікаря про всі препарати, які ви приймаєте постійно або тимчасово, включаючи безрецептурні засоби та навіть харчові добавки. Це допомагає точніше оцінити результат і зрозуміти, чи потрібен повторний аналіз або додаткове обстеження.
Раннє виявлення підвищення тригліцеридів допоможе скоригувати ситуацію за допомогою харчування, фізичної активності, зниження ваги – іноді можна навіть обійтися без медикаментозного лікування. Це саме той випадок, коли один лабораторний показник може багато розповісти про здоров'я загалом.
