Про це повідомили автори краєзнавчого проєкту «Мандрівка Старим Кордоном».
У дописі наведено відомості про розвиток міста від першої письмової згадки 1512 року й до початку ХХ століття. Зазначають, що у 1600 році Скалат отримав магдебурзьке право, а у 1630-х роках на південному заході міста спорудили замок, який став ключовою оборонною спорудою краю.
«Архітектурно-оборонний ансамбль твердині мав форму чотирикутника з куртинами та чотирма п’ятикутними вежами, орієнтованими за сторонами світу», – йдеться в повідомленні.
Автори зазначають, що фортеця зазнала значних руйнувань у період польсько-турецької війни, а пізніше була частково відновлена й перетворена на житлову садибу. Наприкінці ХІХ століття вежі реставрували у неоготичному стилі. Під час Першої світової війни замок знову був пошкоджений, а після 1918 року – відбудований. Частина споруд, зокрема палац і в’їзна брама, була втрачена після Другої світової війни.
У дописі також згадують про інші історичні об’єкти Скалата: синагогу XVII століття, греко-католицький монастир, шпиталь для вбогих, а також активне культурне життя містечка наприкінці ХІХ – у першій третині ХХ століття.
Матеріал містить статистичні дані про чисельність населення у різні періоди та згадки про мешканців, які брали участь у національно-визвольних змаганнях.
