Про це повідомляє Український соціологічний портал у дослідженні, проведеному протягом жовтня 2025 року.
За даними дослідження, емоційний стан більшості респондентів визначають тривога та песимізм — сумарно 71,4%. Оптимізм задекларували 2,9% опитаних, спокій — 11,4%.
«71,4% росіян відчувають тривогу і песимізм; 60,4% не довіряють офіційним повідомленням про паливну кризу», – зазначено у звіті.
Більшість опитаних вважають, що країна «рухається у неправильному напрямку»: так відповіли 33,7% («скоріше не в правильному») та 44,9% («повністю неправильному»).
Причини паливної кризи росіяни найчастіше пов’язують із війною та ударами по нафтопереробній інфраструктурі – 48,8%. Ще 18,5% пояснюють ситуацію санкціями та неефективністю влади. На цьому тлі 66,6% респондентів переконані, що держава приховує масштаб проблем із пальним, а 18,5% вважають, що влада його перебільшує.
Інформацію про удари по НПЗ найбільше отримують через соціальні мережі: Telegram – 51,1%, TikTok – 47,4%, а також через особисті контакти (34,7%). Це, як зазначають дослідники, свідчить про зменшення впливу офіційних медіа.
Економічні наслідки опитані відчувають безпосередньо: 65,7% говорять про подорожчання пального, 60,6% – про черги на АЗС, 58,2% – про дефіцит, 52,1% – про закриття автозаправок. Загалом 63,7% визнають наявність дефіциту.
Особистий вплив паливної кризи респонденти оцінюють як значний або дуже значний – 45,8%, мінімальний – 19,5%. На суміжні сфери – логістику, ціни на товари та послуги – сильний вплив відзначили 64%.
Дії російської влади більшість оцінює критично:
- 53,5% не помітили жодних кроків,
- «запізнілими» вважають дії 12,5%,
- 42,3% заявили, що «заходів не було»,
- достатніми вважають дії лише 7,4% опитаних.
Очікування також переважно негативні: 35,3% прогнозують подальше погіршення ситуації, 26,7% – «істотне погіршення».
