Світлини та відео з народного дійства оприлюднили на сторінці Жуківського ліцею імені Богдана Лепкого.

Традиції цього свята мають глибоке коріння. У селах краю молодь збиралася на спільні посиденьки, співи та жартівливі ігри. Дівчата ворожили – слухали під вікнами, кидали чобіт або пускали свічку в шкаралупі по воді. Хлопці дотримувалися звичаю «кусати калиту» – обрядового коржа, підвішеного під стелею.

Попри час, ці звичаї не зникли – їх і сьогодні намагаються відтворювати у громадах області. Одним із таких прикладів стали вечорниці у Жуківському ліцеї ім. Б. Лепкого на Бережанщині, де цього року дев’ятикласники підготували повноцінне обрядове дійство і зібрали повну залу гостей – батьків, учителів та мешканців села.

Приміщення стилізували під традиційну українську хату: на стінах – вишиті рушники, поруч – піч, віз, глиняний посуд, ткані доріжки та килими з квітковими орнаментами. Атмосферу доповнили народні строї: дівчата у вишиванках, плахтах і стрічках, хлопці – у вишитих сорочках, поясах та чоботах.

Під час дійства лунали народні пісні, звучали діалоги з елементами залицяння і жартівливого «сватання».

Особливо активною стала частина з «калитою»: обрядовий корж, прикрашений стрічками, піднімали догори, а учасники по черзі намагалися відкусити його без допомоги рук.

На столах подали вареники з сиром та капсутою, пампушки та домашню випічку.

Гості фотографували, підтримували дітей оплесками й разом створювали атмосферу давнього свята.

У ліцеї підкреслюють важливість таких подій.

«Ми поринули у світ українських вечорниць, які підготували дев’ятикласники. Це було яскраве й незабутнє свято, сповнене глибокого змісту та національного колориту», – пишуть на сторінці навчального закладу.

Жуківські вечорниці – це живий приклад того, як громади Тернопільщини передають молодому поколінню свої звичаї, зберігають давні обряди й підтримують культурну спадщину, що формувалася століттями.