Траурний кортеж пройшов від Дому Печалі до Алеї Героїв на Микулинецькому кладовищі, повідомляє "Суспільне Тернопіль"

Володимир Горбач воював з перших днів повномасштабного російського вторгнення, брав участь в АТО. Як розповів офіцер об’єднаного міського територіального центру комплектування Віктор Білас, він був солдатом самохідного артилерійського дивізіону.

"Я його знаю як безстрашного воїна. Він не задумуючись пішов на цю війну з перших днів. Він був у 2014 році, воював, відстоював нашу державу. Як він приходив у відпустку, то не хотів, щоб батьки його проводжали. Сказав: „Не проводжайте мене, мені так легше буде“. І він пішов і не повернувся. Дуже відповідальним був, не казав зайвого слова, щоб батьки не хвилювались. Дуже добра була дитина. Хай йому Господь дає Царство Небесне, хай земля йому буде пухом. І ми гордимося, що в нас такий був племінник", - згадує родичка загиблого, Марія Прядун.

"Ми з Володею з дитинства знайомі, можна сказати, виросли разом. Приїжджали до бабусі в одне село — Охримівці. Мій чоловік з тієї самої родини, що й Володя. І мій чоловік хрестив сина Володі. Він був дуже добрий, безвідмовний. Гарно вишивав бісером. Був веселий, завжди з гумором. Важко, і не віриться, що таке може бути", -  згадує кума загиблого Ольга.

Володимиру Горбачу було лише 40 років. У нього залишилися син, дружина й батьки. Поховали військового на Пантеоні Героїв Микулинецького кладовища в Тернополі.