На подвір’ї ліцею імені Івана Франка зібралися десятки земляків, побратимів, вчителів та друзів, аби привітати захисника, повідомили у Підволочиській селищній раді

Це був особливий момент — Володимир знову переступив поріг школи, з якої колись починав свій шлях у доросле життя. Він подякував усім за підтримку і молитви, які допомагали йому вистояти у важких умовах неволі.

«Молитва — це те, що тримало. Прошу — не припиняйте молитися: за матерів, за дітей, за наших захисників і за тих, хто досі у полоні», — звернувся боєць до присутніх.

Директорка ліцею Оксана Коцій вручила йому пам’ятні подарунки. 

«Вітаємо вдома! Ми довго чекали на тебе і завжди вірили, що ти повернешся!», - привітав героя голова громади Віталій Дацко.

Привітати Мотику приїхали і його побратими — Іван Романюк та Андрій Вінницький, які також пройшли через полон і повернулися додому навесні.

Цей день у Підволочиську став символом віри, любові до рідної землі і незламності українського духу.