Це одна з небагатьох нагод у році, коли у церкві Святої Трійці служиться урочиста відправа — традиційно лише на Пасху та Зелені свята.

«Це місце — не лише історична пам’ятка, а й духовна святиня. Тут особливо відчувається сила молитви. Ми щороку приходимо сюди, щоб молитися за Україну, за наших воїнів, за всіх зниклих безвісти та полонених», — розповідає місцева мешканка Ганна Гуменюк, яка вже понад десять років відвідує святкування.

Церква на горі — не просто храм, а символ давньої історії краю. За легендою, саме тут, у 1201 році, галицько-волинський князь Роман Мстиславович, перебуваючи на полюванні, почув звістку про народження сина — майбутнього князя Данила Романовича. На знак подяки за цю радість він наказав збудувати фортецю Данилів і кам’яну церкву на вершині гори.

За літописними даними, у 1241 році укріплення Данилова стало одним із небагатьох, яке не зміг здобути хан Батий.

Біля підніжжя гори в мирний час щоліта проходив міжобласний фестиваль «Братина» — мистецько-краєзнавче дійство, що збирало гостей з різних куточків України. Утім, через повномасштабну війну святкування нині скасоване. Та молитва триває.

«Ми знову зібралися тут, аби просити Бога про перемогу і мир. І щоб наші захисники повернулися додому живими», — сказав у проповіді отець Іван, який правив літургію.