"Була така традиція серед польської аристократії, коли після смерті представника династії серце вирізали і ховали переважно в якомусь костелі, або в стіні костелу. Таким чином, ви бачите урни із серцями Потоцьких. Спирт чи формалін, в якому вони були, випарувався і до цього часу вони там зберігаються", — розповів Суспільному Олег Гаврилюк, завідувач відділу стародавньої історії.
За його словами, одна з вітрин у музеї присвячена графам Голуховським, які володіли містом Скала на Тернопільщині. Граф Аґенор Голуховський був міністром внутрішніх справ Австрійської імперії.
"Є інтер’єр кімнати польського аристократа, зокрема родини графів Козібродських, які володіли містечком Кудринці. Також зберігається крісло, виготовлене в стилі пізнього бароко з типовим гербом родини. Кабінет іспанський, також графів Козібродських, який привезений з містечка Кудринці, безпосередньої резиденції. В 1940 році, коли ця резиденція була ліквідована, націоналізована, відповідно, перевезена в наш музей. Також розміщена шафа, виготовлена в стилі бароко. Поляки стверджують, що, вірогідніше за все, в Ґданську вона виготовлена наприкінці 17 століття, а представники німецької школи вважають, що вирізана вона у Дрездені", — повідомив Олег Гаврилюк.
Стіни експозиції оздобили портретами королів, зокрема, Генріха Валуа, Владислава ІV та гетьмана Сенявського, якому належало місто Бережани. У колекції музею — відреставровані портрети польської знаті 18 століття невідомого автора. Пан Олег говорить, що на одному з них зображено Вінцентія Поля — офіцера польської Національної гвардії, що діяла у Львові.
У музеї зберігають портрет Юліани-Барбари Лянцкоронської початку 19 століття. Також є портрет короля Речі Посполитої Августа ІІ Сильного. Чому його так називають? Бо він міг підкову розігнути, міг срібну тарілку руками згорнути в трубочку.
Також тут є портрет короля Речі Посполитої, Міхала Корибута Вишнівецького кінця 18 — початку 19 століття, авторства Даніеля Шульца. Є тут портрети шляхетської родини Борхів. На одній із картин зображена племінниця останнього Візантійського імператора Костянтина ХІ Гелена Палеолог. Ці роботи прикрашали стіни Кудринецького та Поморянського замків.
"В нас замків на Тернопільщині — це понад 170. І в кожному з них були картинні галереї, збірки предметів антикваріату, бібліотек. На жаль, мало що збереглося після Другої світової війни", — говорить Олег Гаврилюк
