«Рятуйте, ми горимо», — ці слова тещі назавжди врізалися у пам’ять тернополянина Володимира Колодія. У ніч ракетного удару він приставив драбину до палаючого будинку на вулиці 15 Квітня і почав рятувати людей. Завдяки його діям вижили сусіди та діти, але тіла найближчих родичів — тестя та своячки — досі не можуть знайти.

Про це повідомив сам Володимир у розмові з журналісткою «20 хвилин».

Він розповів, що першими на допомогу кликали рідні: батьки дружини, її сестра та племінниця.

«Тієї ночі мені подзвонила теща: „Рятуй нас, ми горимо…“. Коли я прибіг на місце, там стояла одна пожежна машина, у дворі горіли машини, все вибухало. Дуже багато загиблих людей лежало під будинком. І в епіцентрі були перший, другий та третій поверхи. Там, де наші рідні», — згадує чоловік.

Володимир облив себе водою, приставив драбину, яку помітив біля розбитої котельні, і почав підніматися до палаючих квартир. Він координував евакуацію: «Кричав, щоб люди виходили на балкони, обливалися водою і світити ліхтариком».

Завдяки його діям вдалося евакуювати літніх сусідів та інших мешканців будинку. 14-річну племінницю Анастасію вже прооперували і перевезли до лікарні у Львові, мама дружини перебуває у реанімації Тернополя. Тіла тестя та своячки досі не знайдено.

Володимир зізнався, що міський голова Тернополя хоче вручити йому відзнаку за порятунок людей, але зараз його думки лише про рідних.

«Якщо маєте можливість, допоможіть дістати рештки тіл. Або хоча би повпливайте на тих, хто може це зробити», — сказав він журналістці.