Найчастіше копитних доводиться спостерігати з авто – на мить тварини зупиняються, придивляються і зникають у хащах. Проте для детальнішого вивчення, в тому числі хронометражу активності, потрібно заздалегідь обрати місце й час, замаскуватися й чекати на вихід тварин на випас.

З настанням весни копитні активно переходять із сухої зимової їжі на молоду зелену рослинність. Цей процес поступовий і важливий для адаптації шлунково-кишкового тракту тварин.

«Один з методів – облік за екскрементами. Цей спосіб дає змогу точно визначити розміщення та шляхи міграції тварин, адже копитні залишають фекалії 16-20 разів на добу, і вони добре зберігаються впродовж тривалого періоду», - пояснили у Чорнобильському радіаційно-екологічного біосферному заповіднику. 

Дослідники відмічають, що значно зросло навантаження на пасовища в заповіднику: зменшились запаси сухої трав’яної маси, що добре для біорізноманіття та зменшує ризик масштабних пожеж. Проте куничник і осока, які копитні майже не їдять, досі утворюють великі скупчення сухої рослинності.

Чисельність коней Пржевальського та оленя шляхетного зросла, а лося європейського навпаки – скоротилася. Ймовірна причина – обмеження сезонної міграції через українсько-білоруський кордон.

«Обліки слідів та візуальні спостереження допомагають оцінити не лише чисельність, а й народжуваність. Цьогоріч зафіксовано стадо з 23 оленів шляхетних – рекорд для заповідника!», - наголосили у заповіднику.

Загалом, дані весняних обліків та спостережень у Чорнобильському заповіднику свідчать про позитивну динаміку: зростання чисельності окремих видів, активне використання пасовищ і розширення ареалів.

фото Сергія Жили