У такий спосіб тернополяни нагадують про військовополонених Маріупольського гарнізону, всіх полонених та безвісти зниклих.

Цього разу рідні полонених організували ходу. Учасники пройшли центральними вулицями міста. Понад сотню людей тримали у руках плакати з надписами: «Тато зник безвісти, ми померли морально», «Нація, яка не стоїть за своїх Героїв, стане на коліна перед ворогом», «Поверніть нашого брата», «Світе, їх катують! Почуй нас», «Ми – не тіні! Ми усі Герої, що не заслужили забуття» та інші.

Учасниця акції «Не мовчи! Полон вбиває» Оксана Латуринська ще з 2023 року нічого не чула про свого брата, який зник безвісти.

– Я розшукую брата – Василя Ометинського з 28 ОМБр. Він вважається безвісти зниклим з 8 жовтня 2023 року. Жодних звісток з того часу від нього не було. Я часто беру участь у таких акціях і в Тернополі, і в Києві, і в Львові. Поки новин немає. 6 березня їду на координаційний штаб в Одесу, де будуть представники 28 бригади, «Червоний Хрест», військові, – розповіла  Оксана Латуринська.

На акцію також прийшло чимало родичів зниклих безвісти воїнів з 422 батальйону 42 бригади. Понад 19 місяців вони не бачили своїх рідних.

– Ми звернулися у всі можливі установи, міжнародні організації. З усіх сил шукаємо, але досі не маємо жодної інформації про наших чоловіків, братів, татів. Ця невідомість вбиває. Ти постійно живеш між небом і землею. Не знаєш, що буде завтра, що сказати своїм дітям, –поділилася Марія Буяр.

Чоловік Марії Анатолій Буяр та четверо його побратимів зникли в липні 2023 року.

– Хлопці перед тим були взяті в полон біля населеного пункту Григорівка, дислокувалися у Ямполі. Згодом пропали ще двоє їхніх побратимів. Один загинув, про іншого також немає інформації. Командування не знає, де вони. Просимо структури не бути байдужими, бо байдужість – це теж вбивство! – наголосила Марія Буяр.

Завершилася хода біля ЦУМу. Тут учасники акції стояли із плакатами в руках, а водії, які проїжджали повз, сигналили у знак підтримки.

Більше – у нашому фоторепортажі.