Серед тих, хто проводив дослідження території й підземних укріплень острова та інженерні роботи з розмінування території й залишків споруд, — представники ВМС, йдеться у матеріалі Армія.Inform.

Одним з тих, хто першим ступив на острів Зміїний був сапер одного з підрозділів морської піхоти матрос Андрій на псевдо «Хохол».

— Острів «важкий», там дуже багато нерозривних снарядів та й інших «сюрпризів» вистачає. Наше завдання було зачистити місцевість для проходу групи, тобто виявити та знешкодити міни. Працювали максимально швидко, адже існувала небезпека авіаударів противника. До операції залучалися військові з різних родів та видів військ. Від нашого підрозділу — троє. Ми розуміли, коли їхали, що це може бути дорога в один кінець. Але страху не було, — розповідає морпіх.

До слова, під час висадки на острів українські військові вирішили першочергово зняти «триколор» і підняти український прапор. Так і зробили. Розділилися на дві групи. Одна пішла напряму до флагштока, а інша — в обхідну за нашим прапором, який до цього наші військові скинули з літального апарата.

— Я особисто знімав те рашистське ганчір’я з флагштока. Коли ж підняли український прапор — це морально підняло дух. А вже після того приступили до виконання поставлених завдань, — згадує сержант «Зевс».

Морпіх також розповів, що під час дослідження острова Зміїний, вони виявили та вилучили ворожі зразки озброєння та техніки, серед якої чимало знищеної.

— Ми бачили багато розбитої техніки окупантів: їхні «мотолиги», засоби ППО, РЛС, «Панцирі», а також вертоліт, який «приземлив» наш Bayraktar та іншу техніку, що не пройшла випробування українською артою. Також було чимало «подарунків», що стосуються нашої саперної справи.

А ще зі Зміїного, окрім техніки та особистих речей противника, морпіхи привезли один живий трофей — кошеня. Вони впевнені, що тваринка стане їхнім оберегом. Нині воїни обирають відповідний позивний новому чотирилапому побратиму. Попередньо пухнастика назвуть «Змієм», щоб нагадував їм про вдалу операцію на острові української слави.

— Дата, коли ми висадилися на острові, для мене знаменна ще й тому, що саме в той день у моєї дружини був день народження. Я не міг подарувати їй квіти й це засмучувало. Але я подарував своїй коханій український прапор над Зміїним. Чи є щось романтичніше? — з усмішкою згадує морпіх.

Це далеко не перше завдання, де наші сапери ризикують життям, аби наблизити перемогу України у війні з рф. До цього підрозділ «Зевса» виконував роботи з розмінування на Херсонщині, де вони пробивали шляхи, щоб наші хлопці могли зайняти позиції.

— Херсонська область дуже замінована, скажу навіть більше — там багато вибухонебезпечних предметів, використання яких заборонено міжнародними конвенціями. Загалом ми розуміємо, що навіть після перемоги в нас не буде часу на відпочинок, бо повномасштабне розмінування країни займе багато років, — говорить «Зевс».