«Кожен тренер мріє, щоб його вихованці були чемпіонами. Але загадувати наперед не буду. Ми вже давно займаємось з цими хлопцями, побували не на одному Чемпіонаті України. Троє моїх вихованців належать до розширеного кола боксерів, які входять в збірну України. У нас вже були другі, треті місця на змаганнях такого рівня, першого ще не було, - розповідає тренер СК «Шкіряна рукавичка» Руслан Фірман. -
На відбірковому чемпіонаті хлопці виступили непогано. Звичайно, кожен тренер постійно бачить якісь недоліки, неможливо, щоб все було ідеально. Я на 70% задоволений їхніми боями. Думаю, вони можуть краще. Адже знаю як хлопці працюють в залі, на що здатні, знаю їхній потенціал. Як початковий старт це непогано. Але до Чемпіонату України ми підготуємось краще. Ми робимо все для того, щоб наші спортсмени виступили дуже добре і стали чемпіонами України».
Юні боксери налаштовані оптимістично, посилено працюють над собою і розраховують виключно на перемогу.
Ільїнов Юрій, 16-річний вихованець СК «Шкіряна рукавичка», призер Чемпіонату України з боксу, займається боксом 2 роки:
Для мене бокс – це майбутня професія. Після школи я планую вступити у Львівське державне училище фізичної культури. Тому зараз докладаю усіх зусиль, аби зайняти призове місце на Чемпіонаті України. Хочу показати себе з кращого боку, здобути перемогу і рухатись вперед. На відбірковому чемпіонаті я виступив непогано. Вважаю, що показав все, що можу. Хоча суперник був сильний, я переміг по очках.
В боксі в мене є кумир – це Флойд Мейвезер. Мені подобається дивитись його бої, вражає його техніка. Хочу «тягнутись» до його рівня. Що ж стосується травм? У мене вже були тріщини на пальцях – для боксерів це звична справа. Я не боюсь травмуватись, бо хочу йти до своєї мети.
Фірман Ростислав, 16-річний вихованець СК «Шкіряна рукавичка», призер Чемпіонату України з боксу, Кандидат у майстри спорту, займається боксом 7 років:
Я сприймаю бокс трішки по-іншому, ніж хлопці з залу. Тренер – мій тато і перед ним завжди хочеться бути на висоті. На тренуваннях він ставиться до мене ставиться як до всіх. Але водночас як до сина, бо всі хлопці в залі йому як сини. Мама завжди переживає щоб я не травмувався. Досі я не мав жодних серйозних трав, сподіваюсь, і не буду мати.
На відбірковому чемпіонаті я не виклався на всі 100%. Треба ще працювати над собою, напрацьовувати техніку. Кожен з нас розраховує на перемогу на Чемпіонаті України. Я ж прагну виграти і отримати звання майстра спорту.
Інна Буряк
