Дев'ятнадцятого серпня є свято Преображення Господнього, або Спаса.
Це народне свято східних слов'ян відоме з давньоруських часів. Святкування Преображення триває 9 днів, з 18 до 26 серпня.
У це свято за древнім церковним звичаєм святять груші, яблука, мед і обжинкові вінки або жмут колосся жита й пшениці.
Тому в народі цей день називають Другим, або Яблучним, Спасом. Свято Преображення обрано для благословення плодів, бо в Єрусалимі саме в ту пору дозрівав виноград, який і прийнято освячувати в цей день.
Церква, благословляючи принесені плоди, утверджує думку про те, що все — від людини до рослини — повинно бути присвячене Богу як Його творіння.
За народними прикметами, Яблучний Спас означає настання осені і перетворення природи.
Прийнято вважати, що ночі після Спаса стають набагато холоднішими. В
середній смузі України від цього дня вже можуть починатися приморозки, а тому й кажуть: «Прийшов Спас, держи рукавиці про запас!»
Зі святом Спаса пов'язані різні обжинкові обряди: святять у церкві обжинкові вінки, на ниві ставлять «Спасову бороду» — останні незжаті колосся, які просто на полі урочисто зав’язуються червоною стрічкою і яким приноситься в жертву хлібина.
Цей обряд має також назву Велесової, або Дідової Бороди.
До церкви несли святити квіти, мак, вірячи, що обсипання свяченим маком перешкоджає ходити до хліва відьмам, а до дому — ходячим покійникам.
Після посвяти квіти й голівки маку кладуть за іконами, де вони зберігаються до весни.
Весною мак розсівають по городу, а сухі квіти на Благовіщення вплітали до своїх кіс — «щоб не випадало з голови волосся».
На Спас поминають померлих.
За народньою мітологією, це третій виступ мерців на світ у весняно-літньому сезоні: мерці з'являються на Страсний Четвер, на Зелені Свята і на Спаса.
Наш народ вірить, що предки сприяють цвітінню і дозріванню плодів, охороняють ниви, садки і городи.
Тому в ці дні приносили жертви Роду і Рожаницям як родинним богам. Саме їм урочисто виготовляли і запалювали спасівські свічі з нового воску, кришили хліб, виливали медовий напій.
Напередодні Другого Спаса подекуди збереглося таємниче заклинання Житника - духа ниви, щоб земля була родючою.
На Яблучний Спас також побутували обряди з водою: свяченою водою окроплювали зорану під озимі землю.
Обрядовою їжею на цей день є "шулики": замішують пісного коржа на соді й випікають його в печі. Готовий корж ламають на шматки та вимішують в макітрі з перетертим маком і свіжовикачаним медом.
Святковою стравою на Спаса були печені яблука.
Верхівку з хвостиком відрізали, виймали середину з насінням, клали туди мед або цукор і запікали в печі.
Готують пироги й штруделі з яблучною начинкою. Їдять їх із узваром або грушівником — киселем зі свіжих груш.
Перед Спасом є два тижні посту — «Спасівка». Існує легенда, що спасівка — це є продовження Великого посту. Бог призначив для Великого посту дев'ять тижнів, а святі отці почали просити Бога, щоб щось із тим зробив, бо для людей затяжко витримати такий довгий піст. Тоді Бог розділив той піст на дві частини: сім тижнів навесні перед Великоднем і два тижні вкінці літа перед Спасом. Ось чому за народнім віруванням у спасівку треба так само постити, як і у Великий піст.
Свято Яблучний Спас - що не можна робити
Оскільки це велике свято, то заборони цього дня не слід порушувати. На Яблучний Спас не можна:
сваритися і лаятися, лихословити;
займатися фізичною працею;
грати весілля - цього дня не вінчають;
влаштовувати гучні вечірки та розпивати спиртне.
Триває Успенський піст, тому тим, хто постить, не слід їсти скоромну їжу, але на цей Спас є послаблення - можна рибу і вино.
Яблучний спас - прикмети
За прикметами дня судили, якою буде осінь і зима:
який другий Спас - такий і Покров;
дощ цього дня - зима буде мокрою;
сонячна погода - зима буде теплою і сніжною.
Вважається, що якщо до цього дня листя на деревах уже пожовкло, то зовсім скоро настануть холоди.