Участь у заході беруть дослідники з України, Румунії та Польщі.
Відкриваючи конференцію, архиєпископ і митрополит Тернопільсько-Зборівський Теодор Мартинюк наголосив на необхідності чіткого наукового підходу до вивчення історії Почаївської лаври.
За його словами, організатори від початку ставили собі за мету, “щоб почаївські читання були науковими”, а відтак – щоб дослідження ґрунтувалися на об’єктивності та джерельній базі.
Митрополит підкреслив, що особливим завданням сьогодні є “з науковим підходом висвітлювати правду про Почаївську лавру”, зокрема ті сторінки її історії, які впродовж століть зазнавали замовчування або викривлення.
У цьому контексті він зауважив, що майбутнє українського суспільства безпосередньо пов’язане з пошуком історичної правди та відновленням власних духовних коренів.
Окремо архиєпископ подякував дослідникам попередніх читань за підготовку наукового збірника, який уже посів належне місце в історіографії, а також його головному редакторові – Володимиру Морозу.
Висловлено вдячність і організаційному комітету нинішньої конференції, зокрема о. протоігумену отців Василіян Йосипу Кральці та о. доктору історичних наук Віталію Козаку.
У вступному слові протоігумен Провінції Найсвятішого Спасителя Василіянського Чину святого Йосафата в Україні о. Йосиф Кралька звернув увагу на глибший вимір наукової праці в царині церковної історії.
Він підкреслив, що історія Церкви є “живою спадщиною, яка потребує уважного слухання, осмислення і відповідального передання наступним поколінням”.
За його словами, Почаїв слід розуміти не лише як місце паломництва, але й як простір, де формувалися духовність, культура, богословська думка та національна самосвідомість.
В умовах сучасних викликів для України, наголосив доповідач, звернення до почаївської спадщини набуває особливої актуальності, оскільки вона свідчить про стійкість віри та силу ідентичності.
Водночас він підкреслив, що “коли правда стає полем боротьби, наукова чесність і відповідальність набувають пророчого значення”, а сам пошук істини – навіть у архівних джерелах і “мовчазних свідченнях минулого” – є формою служіння Богові.
"Організаторами конференції виступили Провінція Найсвятішого Спасителя Василіянського Чину святого Йосафата в Україні, Тернопільсько-Зборівська архиєпархія УГКЦ та Інститут історії Церкви Українського католицького університету. “Почаївські читання”, за їх словами, стали важливою науковою платформою для системного дослідження історії, духовності та культурної спадщини Почаївського монастиря, який із середини XVIII століття згадується у джерелах як лавра", - йдеться у дописі Тернопільсько-Зборівської єпархії УГКЦ.
Власне, наукова програма охопила широке коло тем: від джерелознавства й історіографії досліджень Почаївського монастиря до аналізу його рукописної та друкованої спадщини, видавничої діяльності, а також мистецьких і духовних традицій.
Окрема увага приділили місцю Почаєва у формуванні книжкової культури регіону та вшануванню Почаївської ікони Божої Матері.
Загалом у межах конференції виголошено близько 29 наукових доповідей.
Нагадаємо, що перша конференція під назвою “Почаївський феномен: василіанський монастир Успіння Пресвятої Богородиці в історії і культурі України” відбулася у 2023 році в Зарваниці.
За її результатами було видано збірник наукових праць як черговий том “Записок ЧСВВ”, що став вагомим внеском у дослідження історії Почаєва та його духовної спадщини.
