Читайте нас в соціальних мережах

«Незадовго до кінця люди помітять, що перед ними може не залишитися життєвого простору», — у Тернополі Макс Кідрук

Понеділок, 30 вересня 2019 14:10
Нова книга відомого українського письменника Макса Кідрука, яку він презентував у Тернополі в рамках великого промо-туру, - роман «Доки світло не згасне назавжди». Твір, окрім паперової версії, містить ще й мобільний додаток.

Під час представлення роману автор анонсував, що після презентацій у рамках туру рік нічого не видаватиме і не їздитиме з презентаціями. Він проспойлерив, що вже працює над трилогією під назвою «Нові темні віки», у якій буде йтись про колонізацію Марсу та Землю майбутнього. Макс Кідрук зазначив, що подібний роман вимагає довгої і кропіткої праці, адже автор планує зробити його максимально деталізованим. 

Як розповів письменник під час зустрічі з тернополянами, задум створити нову серію почався із книги британського романіста Вілбура Сміта «Крик диявола».

—   Автор описує події, що відбувалися неподалік східної Африки на початку Першої світової війни. Біля узбережжя Африки також відбувалися бойові дії, але вони разюче відрізнялися від тих, які проходили в Європі. І ось події роману обертаються навколо реальної історії,  пов’язаної з німецьким крейсером «Кенігсберг». Це величезна броньована штукенція з двома гарматами. Коли така хреновина припливала до узбережжя Африки, не було нічого, що би могло протистояти крейсеру. Ось так німці могли кошмарити узбережжя, що й робив «Кенігсберг».  Єдине, що могло протистояти цій бойовій штукенції – корабель подібного класу від ворожої держави. Упродовж років британцям набрид нищівний «Кенігсберг», тож вони відрядили до Африки дредноут «Пегасус», який мав покарати «Кенігсберг».  Тільки в німців було чимало шпигунів, які дізналися про ворожий корабель, підготували для нього пастку та потопили його.  Британці знову не змирилися із втратою, тож відряджають новий дредноут для протистояння німцям. Тільки й у «Кенігсбергу» не було все гаразд. Німці займалися біля Африки не так бойовими діями, як піратством. Бродили уздовж берега, шукаючи припаси та вугілля. Бо ж броньована штукенція зжирала тонни вугілля. Коли ж вугілля було небагато, вони спалювали у котлах усе, що знаходили. Навіть сирі дрова. Від цього «Кенігсберг» мав неполадки, тож довелося ремонтувати котли. Доки запчастини ремонтували у гирлі однієї з річок, на німців напали. Ця історія мене дуже вразила. Навіть подумав, що щось подібне може відбуватися й на орбіті Марс за 100-200 років, — наголосив Макс Кідрук.

Письменник зазначив, що кожен ресурс мусить рано чи пізно закінчитися, коли його поглинає експоненціальна функція.  Експоненціальне зростання математики описують функцією. Найважливішою в ній є так звана експонента – коли «х = ех», де «e» — основа натурального логарифму.

Ось так і на Землі, несподівано для людства, може трапитися катастрофа саме через дію експоненціального правила, що спонукає людей розглянути інші можливі для життя планети. Наприклад, Марс.

—   Чимало критичних параметрів, на кшталт кількості CO₂ у повітрі чи температури Землі зростають за експоненціальним законом. Насправді важко зрозуміти, наскільки страшною є проблема. Уявіть собі, що є в банці одна бактерія, яка щохвилини ділиться навпіл. І так щохвилини в банці бактерій стає щоразу більше й більше. Об 11:00 годині бактерія ще сама, а о 12:00 банка вже заповнена. За скільки хвилин до кінця можна зрозуміти, що вже – кінець? Якщо за 5 хвилин до повного заповнення простору перед нами – 97% вільної території, то за хвилину до кінця вже 50%. Але й навіть за хвилину до повного заповнення життєвого простору ми будемо думати, що перед нами ще чимало вільної території.

Ось так і на Землі люди несподівано для себе вичерпають життєві ресурси. І от у мене було чимало думок про Марс, як про планету,яка би стала новим пристановищем для людей. Мене не вдовольняють описи діяльності людини на цій планеті, як це подано в деяких фільмах, працях. Тож задумався, а що можу зробити, щоби вдовольнити самого себе? От і виник задум написати серію книг. Марс – надзвичайно негостинне середовище. В найкращий день в найкращому місці на Марсі буде однаково гірше за найгірший день у найгіршому місці на Землі. Навіть якщо Земля буде просякнута радіацією, повітря стане отруйним, а ресурси вичерпаються, Земля однаково залишиться кращим місцем для людини, — наголосив Макс Кідрук.

Літератор підсумував, що дуже сподівається, що через два колосальної праці таки вийде серія історичних романів про майбутнє, де через окремі долі людей можна буде показати, у що перетвориться світ через сотню років.

ОСТАННІ НОВИНИ

Додати коментар


ЗАРАЗ ОБГОВОРЮЮТЬ