Гримайлівська громада охоплює п’ять колишніх ОТГ і налічує орієнтовно 9 000 мешканців. Це велика територія з невеликою кількістю населення, яка, як каже сільський голова, «виживає завдяки підприємствам і згуртованості людей».
На території працюють компанії «Континенталь», «Медобори», «Аркадія», «Вікнини» та «Оберіг». Вони обробляють тисячі гектарів землі й сплачують податки, які залишаються в бюджеті громади.
Значну частину коштів громада також спрямовує на допомогу ЗСУ. У 2022–2023 роках було закуплено «мавіки» на понад 1 млн грн. Виділені на сесіях кошти спрямовують на тендери, що дозволяє постачати військовим техніку, FPV-дрони, РЕБи та інше спорядження.
Сідляр розповідає, що вже понад 40 разів їздив до бійців із громади на фронт, щоб допомогти мешканцям рідної громади.
«Ми — українці, які мають український дух. У лавах ЗСУ служить понад 250 захисників із Гримайлівської громади. Кожен знає, що має робити: хто — грошима, хто — смаколиками», — каже він про взаємопідтримку людей.
Велику частину потреб військових покриває волонтерський фонд: люди добровільно перераховують частину зарплат. Так вдається оперативно купувати все — від бензопил до побутового спорядження.
Також Микола зазначив, що війна суттєво вплинула на демографічну ситуацію. Виїхали багатодітні родини, люди з інвалідністю. Частина молоді, маючи можливість, переїхала за кордон.
Відверто поділився голова й своєю думкою про нову освітню реформу.
«Я не підтримую реформу, яка знищує школи з менш ніж 45 учнями. Ми дофінансовували їх із бюджету громади, бо це — робочі місця і життя в селі», — наголошує він.
Нещодавно на Алеї Героїв у Гримайлові встановили банери з портретами 18 загиблих. Ще 15 військових вважаються безвісти зниклими.
На запитання про те, що входить у його функції як координатора волонтерського штабу «Української команди», Микола Сідляр відповів, підсумовуючи всю розмову: «Партій має бути менше, людей — більше. Мені байдуже до партійних прапорів — головне, щоб кожен робив свою справу для громади».
Більше — в інтерв’ю «Тернополян».
