Наближаючись до тварин, співробітники помітили, що одна з них лежала в оточенні стада.
Коли відстань скоротилася, корови почали розходитись, і тварина неспішно підвелася та рушила слідом.
У ній упізнали ватажка - чорнорябого бика Рябка.
Його вигляд одразу насторожив: згорблена постава, втягнутий живіт, що може свідчити про виснаження або відсутність нормального випасу, а також помітна пляма на холці - ознака травми.
"Характер ушкоджень змусив фахівців уважно придивитися до деталей, адже різні хижаки залишають різні сліди. Вовки, як правило, атакують нижні кінцівки або промежину, тоді як удари від інших биків виглядають як вузькі смуги здертої шерсті на боках чи грудині, - наголошують у заповіднику. - Натомість ведмідь наносить рани у верхній частині тіла - на холці, шиї або спині. Якщо придивитися до Рябка, можна помітити сліди зализування і червонуватий відтінок на білій шерсті, що свідчить про загоєння ушкодження. Такі травми часто мають вигляд рваних або паралельних подряпин від кігтів чи проколів від зубів, адже під час нападу ведмідь намагається вхопитися за спину і повалити копитного".
Саме тому однією з основних версій є напад ведмедя, хоча вона ще потребує підтвердження.
Раніше подібних випадків у цьому стаді не фіксували, однак ситуація могла змінитися.
У минулому в стаді було більше дорослих і масивних биків, які могли ефективніше протистояти хижакам. Нині ж, імовірно, захисний потенціал стада знизився.
До того ж, рання весна - період, коли ведмеді після виходу з барлоги активно шукають поживу і можуть полювати на великих копитних, таких як лось, олень або навіть бик. Цілком ймовірно, що хижак обрав іншу жертву, а Рябко, як ватажок, став на захист стада і отримав поранення.
Слід наголосити, що на цій території раніше фіксували присутність ведмедя: зокрема, спільні ведмежо-бикові маркування дерев та випадки добування ведмедем оленів. Це свідчить про постійну присутність великого хижака в екосистемі. Поранення Рябка наразі не виглядають свіжими і не кровоточать, однак ситуація потребує подальшого спостереження.
Цей випадок ще раз нагадує: навіть сформовані здичавілі стада залишаються частиною дикої природи, де діють суворі природні закони, а кожен подібний епізод допомагає глибше зрозуміти взаємодію хижаків і великих копитних у Чорнобильському заповіднику.
Фото - Олександра Музиченка та Сергія Жили
