24 грудня 1918 року – відбувся перший документально підтверджений повiтряний бiй за участю авiацiї Галицької Армії. Його історія пов’язана з Тернопільщиною, адже того дня польський розвiдувальний лiтак, виконуючи полiт у напрямку Тернополя, необачно з’явився просто над аеродромом у Красному. Пiднятi в повiтря українськi винищувачi змусили його повернути назад.
24 грудня 1937 року – в с.Єрки Черкаської області народився Почесний громадянин Тернополя, політик, публіцист, літературний критик, діяч руху опору проти зросійщення та національної дискримінації українського народу, політичний в'язень СРСР, Герой України В'ячеслав Чорновіл.
24 грудня 1944 року - у с.Ігровиця Тернопільського району трагічно загинули 90 місцевих поляків. На згадку про цю подію в селі встановлено гранітний хрест, де викарбувані імена загиблих поляків на польській мові. Внизу переклад українською мовою «З димом пожарів, з курявої братньої крові, до Тебе, Господи, волає цей голос. Ігровиця, трагічно загиблих 24 грудня 1944р. Нехай спочивають у мирі».
24 грудня 1963 року – у Болгарії помер уродженець Тернопільщини, український і болгарський скульптор і громадський діяч Михайло Паращук. Навчався в Краківській та Віденській академіях мистецтв, Академії Жуліана та майстернях Родена у Франції. Працював у Львові, Варшаві, Мюнхені, Києві. Під час Першої світової війни в 1914-1918 роках був активним членом Союзу визволення України. З 1920 року - секретар, а згодом голова дипломатичної місії УНР у Таллінні, радник представництва УНР у Литві. З 1921 Паращук оселився в Софії (Болгарія), де відкрив свою мистецьку школу. Він створив чимало портретів визначних політичних і культурних діячів Болгарії, визначних діячів української культури, скульптурно оздобив репрезентативні будівлі Міністерства оборони, Військової академії, Академії наук, Народного театру, бібліотеки ім. В.Коларова, Національної бібліотеки ім. Кирила і Мефодія, ректорату Софійського університету. Помер і похований у Софії.
24 грудня 1979 року – в м.Збараж народився Збаразький міський голова Роман Полікровський.
24 грудня 1986 року - рішенням виконкому Тернопільської обласної Ради у Борщівському районі передано село Залуччя Турильченської сільради у підпорядкування Ниврянській сільраді; у Бучацькому районі утворено Дулібівську сільраду з центром у селі Дуліби і сільраді підпорядковано село Жнибороди Берем'янської сільради, Новопетликівську сільраду з центром у селі Нові Петликівці і сільраді підпорядковано село Пушкарі Добропільської сільради; у Збаразькому районі утворено Добромірківську сільраду з центром у селі Добромірка; у Теребовлянському районі віднесено селище Дружба до категорії селищ міського типу, утворено в ньому селищну Раду і найменовано її Дружбівська; у Чортківському районі утворено Ридодубівську сільраду з центром у селі Ридодуби і сільраді підпорядковано село Білий Потік Білобожницької сільради, Сосулівську сільраду з центром у селі Сосулівка; передано село Швайківці Горішньовигнанської сільради в підпорядкування Шманьківській сільраді.
24 грудня 1989 року – біля Тернопільського компартії відбувся мітинг, організований оргкомітетом Тернопільської філії Української Гельсінської Спілки, на якому були висунуті вимоги: надати приміщення для зборів УГС і Руху; повернути храми Українській Греко-Католицькій Церкві; припинити репресії і втручання комуністів у передвиборчу кампанію.
24 грудня 1990 року - в Бережанах відбувся 10-тисячний мітинг, учасники якого одностайно підтримали кандидатуру голови обласної організації Української Гельсінської Спілки Левка Горохівського в народні депутати України.
24 грудня 2013 року - на 42 сесії Тернопільської міської ради прийнято звернення депутатів до Генерального прокурора України щодо політичних репресій з вимогами припинити практику політично мотивованих перевірок і відкриття кримінальних проваджень щодо органів міської ради та працівників органів місцевого самоврядування і припинити кримінальне переслідування громадських активістів, депутатів, громадських молодіжних організацій.
На Театральному майдані відбулося урочисте освячення Різдвяної шопки, а на майдані Волі поблизу пам’ятника Данилу Галицькому — головної ялинки Тернополя, що вперше за роки Незалежності встановлена не на центральному майдані міста, а на майдані Волі.
