Народився Михайло Васильович 16 березня 1948 року в с.Пукеничі Стрийського району Львівської області.
З 1984 року проживає в Тернополі. Працював у редакції газети «Відродження» (нині «Свобода»), художньому комбінаті.
Перший вірш Михайло Левицький надрукував чотирнадцятирічним школярем у газеті «Зірка». 1979 року у львівському видавництві «Каменяр» вийшла перша книга Михайла Левицького «Мамині перепілки».
Автор збірок: «Мамині перепілки» (1979), «Світ околиць» (1986), «Ранок» (переклад з Миколи Рубцова, 1986), «Я завжди був закоханий в дерева» (1993), «Сніг горів од снігурів» (1992), «Великдень» (1993), «Вівторок» (1994), «Де ростем, там мусимо цвісти» (1998), «Відгомоніла золота діброва» (переклад із Сергія Єсеніна), «З останньої пелюстки літа» (2004).
Лауреат премії імені Іванни Блажкевич. Кавалер ордена «За мужність» 3-го ступеня.
Був співзасновником та першим головою першої в Україні крайової організації Народного Руху України, депутатом Тернопільської обласної ради І скликання (1990—1994).
Автор світлини - Микола Василечко.
