Найстаршій дочці Марії шістнадцять, а наймолодшому Павлусеві лише п’ять. Жінка вишиває ще змалку, до цього привчає і своїх дітей.

Вишиває родина Марків нитками та бісером. Пробували стрічками, але поки що не вдається. Сама пані Галина вишиває скільки себе пам'ятає. Коли діти були малими, часу на це не було. Тепер вони підросли, тож жінка вирішила своє вміння передати їм.

«У мене навіть хлопці вміють вишивати. Тримати голку з ниткою поки не дозволяю лише найменшому Павлусику. Хоча скоро і він візьметься за цю справу. Бо дітей вчу вишивати з шести років. Інколи вони самі приходять, сідають поруч показують схеми і ми разом беремося до роботи. Інколи доводиться нагадувати, що у них ще не вишита картина, - розповідає пані Галина. – Вважаю, що дівчатка повинні вміти вишивати. Може воно їм і не згодиться, але всяке в житті буває. Кожна повинна вишити бодай квітку на свій весільний рушник».

Коли навчилася вишивати сама, Галина Марків не може пригадати. Її навчила ще мама, яка вишивала хоругви та рушники до церкви.

«У мене також багатодітна сім'я. Маю ще сестру і троє братів. І всі ми вміємо вишивати. Любов до вишивки прищепила мама. Вона вишивала до церкви хоругви, рушники, і ми собі вчилися»

Родина Марків живе у селі, де є чимала господарка. Та попри домашні клопоти завжди знаходять час  для вишивання.

«Я намагаюся щодня знайти хоч півгодини для вишивання, але коли сідаю до роботи не розумію куди так швидко летить час. За вишиванням провела не одну ніч, але ця справа не втомлює мене, приносить задоволення і душевний спокій».

Допомагають мамі і доньки. Дівчата почали із вишивки бісером за купленими схемами. Сьогодні ж беруться за складніші роботи – вишиті сорочки.

«Брат попросив вишити для нього сорочку. Сам вибрав візерунок, мені ж доручив найскладніше. Я вишивала майже рік, але кінцевий результат йому сподобався. Найдовше вишивала картинку з собакою. Там дуже багато відтінків, тому довелося так довго працювати. Зрештою я ще школярка, багато часу доводиться приділяти урокам, а за вишивання беруся лише у вільний час», - розповіла 14-річна Софія Марків.

Кількість вишитих рушників, суконь та картин родини Марків – не злічити. Вони й самі не можуть назвати точної цифри, адже деякі роботи залишають собі, якість дарують або продають. Проте майже дев'яносто вишитих сорочок, суконь, ікон, картин, серветок та костюмів можна побачити на виставці, яку днями відкрили у Тернопільському обласному художньому музеї.