У храмі святого апостола Петра (УГКЦ), що на мікрорайоні «Аляска», вже з 11-ої години люди стоять в чергах. Прийти до Плащаниці можна буде до Великодня, однак парафіяни намагаються не відтягувати це до останнього моменту. Віруючі люди в цей день нічого не їдять до виносу Плащаниці з вівтаря на середину церкви. Існував звичай у Страсну п'ятницю обносити плащаницю тричі навколо церкви.
На Галичині в Страсну п'ятницю дзвони замовкають. У дзвіниці до бантини чіпляють грубу дерев'яну дошку, і замість дзвонів дзвонар двома дерев'яними молотками «виклепує» по цій дошці, сповіщаючи людей про Службу Божу. У момент виносу Плащаниці діти також вистукують спеціальними ручними калатальцями.
Повернувшись з церкви, родина звичайно сідає за стіл обідати. Обід у Страсну п'ятницю – пісний, навіть риби їсти в цей день не можна. Здебільшого обходяться городиною: капустою, картоплею, огірками.
Ні шити, ні прясти в Страсну п'ятницю не можна. Великий гріх рубати дрова або що-небудь тесати сокирою. Колись наші господині в селах робили в цей день дві роботи: пекли паски (зазвичай це і робили саме у Страсну п'ятницю) та садили капусту – вважалося, що це робити можна, не гріх. За народнім віруванням, в Страсну п'ятницю не можна співати – гріх.
http://ternopoliany.te.ua/zhittya/14173-cherhy-do-plashchanytsi-v-khramakh-ternopolia-azh-na-vulytsiu-foto#sigProId1f141386ad