43-річний «кіборг» несподівано помер в реабілітаційному центрі 11 березня.

За словами рідних загиблого, він був бійцем 80-ї окремої десантно-штурмової бригади. Одразу після демобілізації чоловік тривалий час проходив реабілітацію у Заліщицькому шпиталі, де пережив ампутацію кінцівок.

- Його стан був важким – обмороження кінцівок, проблеми з колінами, зі слухом, мав контузію. Та про біди свої він не любив говорити, багато про що мовчав, не нарікав, не жалівся, - пригадує волонтер з Києва Тетяна Фурманова, яка приїхала на похорон до військовослужбовця. – Ми познайомились вісім місяців тому, з тих пір багато спілкувалися. Я надавала йому більше психологічну допомогу, хоч і не є психологом за фахом. Юрій був дуже відкритою і щирою людиною… зі своїм характером, але він був надзвичайно добрим і правильним. Востаннє спілкувалися з ним телефоном минулої середи, тоді навіть не підозрювала, що сьогодні стоятиму на його похороні.

Поховали бійця на Микулинецькому кладовищі в Тернополі поряд з іншими героями, які загинули, захищаючи нашу країну. Вічна пам’ять!