Станом на сьогодні Мирослава Беніжей разом з її молодшим сином Андрієм вже відбули 45 судових слухань. Самі вони з Івано-Франківська, втім щораз змушені їздити на Тернопільщину, адже квартира, через яку судяться, знаходиться в смт. Козова. За три роки вони витратили колосальну суму грошей, аби добитися правди, однак просвітку в ній і досі не видно – їх футболять від однієї інстанції до іншої. Пані Беніжей через свою проблему їздила навіть на прийом до президента. Там у листопаді взяли справу під особистий контроль. Зараз єдина надія сімейства на справедливість судової системи, адже самотужки виграти боротьбу проти змови аферистів вони не можуть.

А почалася все ще у 2008-му році. Тоді ще живий глава сімейства пан Володимир намагався взяти кредит у банку, втім отримав відмову «через вік». Допомогти із вирішенням проблеми взявся його товариш в особі батька своєї майбутньої невістки Леонід З. Тоді старший син Володимира (Андрій) зустрічався з Лізою, на яку і вирішили оформити кредит, поставивши одну умову, - батько дівчини в банку візьме на цей кредит ще 26 тисяч доларів під будову. Натомість, частка пана Беніжая складала лише 6,5 тисячі доларів. Довго вмовляти чоловіка не довелося, адже він на той час перебував на наркологічному і психіатричному обліку. Отож, за один день (!!!) у приватного нотаріуса (Боднарук М.) у Козові вони уклали відразу три договори: договір купівлі, застави і кредитування.

Кредит від заставу житла дали, тривалий час обидві сторони чемно сплачували свої частки, втім трапилось так, що у істинного власника квартири знову виникли фінансові труднощі, через що він два місяці не виплачував грошей. Вимагати гроші прийшла Ліза, однак чоловіка в помешканні не застала, тож залишила йому записку, в якій пригрозила виселити його, якщо той не сплатить заборгованість. Для пана Володимира це стало останньою краплею – він вчинив самогубство. Через рік помер і батько тієї дівчини, тож усі подробиці тієї сумнозвісної угоди вони забрали разом із собою в могилу, залишивши лише борги своїм рідним.

І хоч пані Мирослава Беніжей на ще задовго до смерті чоловіка була з ним розведена, разом із синами взялася виплачувати борг, аби повернути собі законне право на квартиру. Та не вдалося.

– Нас шокувала Ліза, яка поставила нас перед фактом: якщо хочете назад свою квартиру, то повинні сплатити і борг по кредиту і її покійного батька. В противному випадку казала, що звернеться в банк із заявою про відмову від сплати кредиту, відтак квартиру заберуть, - розповідає журналісту сайту «Тернополяни» Мирослава Беніжей. – У квартиру вона паралельно заселила і квартиранта та змінила замки. Справедливості ми пішли шукати законним шляхом, та усюди на нас не звертають уваги, справи закривають, або перекваліфіковують, не беручи до уваги навіть те, що під заставу було дано чуже житло, а не людини, яка брала позику.

22 грудня в Апеляційному суді Тернопільської області колегія суддів знову зібралася на розгляд справи. Апелянти вкотре доводили, що злочинницею є і приватний нотаріус, яка уклала фіктивні договори та не здійснила необхідних процедур для їх реєстрації у відповідних структурах, адже за шість років ані селищна рада, ані державні реєстратори, ані БТІ не знають про те, що квартиру в Козові продавали. Відтак, нею були порушені основні вимоги законодавства, на що вона пішла свідомо. Крім того, за словами родини Беніжей, три угоди в один день вона просто не мала права посвідчити, чим порушила законну процедуру.

- Довести її неправоту нам буде важко, бо цей приватний нотаріус не хто інша, як невістка голови Козівського районного суду. Там уся родина суддів та нотаріусів, які впевнені в своїй безнаказності, вступили у змову з прокуратурою та міліцією та всіляко через власні зв’язки намагаються «вийти сухими з води», - каже Ігор Беніжей. – Ми 13-ий раз в апеляційному суді, з нами ніби граються і просто дивляться крізь пальці на справу, якамає безліч незаперечних фактів нашої правоти. 

В ході судового засідання скаргу, яку подали Беніжей про скасування постанови слідчого та суду про закриття кримінального провадження стосовно приватного нотаріуса частково задовольнили та скерували на повторний розгляд у суді першої інстанції у вже новому складі суду. Колегія суддів при прийнятті ухвали керувалася тим, що попереднє рішення було винесено з істотними порушеннями вимог кримінально-процесуального закону та недостатній увазі на докази. 

- Знаєте, по правді кажучи, ми могли давно «кинути» усіх, бо наші прізвища в угодах з банком не фігурують, але ми поступили по совісті і тепер чекаємо лише справедливості, - додає пані Мирослава. – Вони вкрали наші гроші, і хочуть вкрасти хату, ми не позволимо цього. Садити нікого наміру не маємо, хочемо щоб нам просто повернули помешкання, яке дісталось моєму чоловіку у спадок від його батька, а моїм синам по праву має перейти зараз. Віримо, що суд таки визнає нас правими.

Вже через цивільний позов родина Беніжей хоче повторно звернутись до представників Феміди, аби розірвати договори купівлі і іпотеки. Втім для цього мають бути законні підстави, аби судді першої інстанції переглянули своє цивільне рішення і визнати договори недійсними.

Про хід цієї резонансної справи наші журналісти слідкуватимуть й надалі, адже історія родини Беніжей та її кінцевий результат характеризуватимуть судову систему в цілому. Чи дійсно там прийшли якісні зміни, чи продовжується свавілля…покаже час.

Апеляційна скарга: