Читайте нас в соціальних мережах

31 жовтня. Цей день в історії Тернопілля

Четвер, 31 жовтня 2019 00:18
Сторінками історії: 1467 - перша писемна згадка про Козлів, 1889 - народився командир сотні Леґіону УСС та полку ЧУГА Зенон Носковський, 1918 - австрійський комендант Тернопільського ґарнізону заявив, що передає українцям владу.

31 жовтня 1467 року - перша писемна згадка про містечко Козлів, нині смт Козівського району. Цього дня король Казимир IV Яґеллончик видав грамоту, за якою польському шляхтичеві Альберту Боровському надано 200 польських марок на розбудову королівського села (королівщини) Козлів. Згідно із згаданою грамотою, Козлів і навколишні поселення належали польським королям.

31 жовтня 1889 року - в с.Мушкатівка Борщівського району народився український військовик, громадський діяч, командир сотні Леґіону УСС та полку ЧУГА Зенон Носковський (на фото). Проявив себе в боях на горі Ключ, за які був нагороджений Срібною медаллю за хоробрість 2-го кл. (нім. Tapferkeitsmedaille). У 1916 р. потрапив у російський полон під час боїв під Потуторами і Конюхами. Після звільнення з полону брав участь в українсько-польській війні та національно-визвольних змаганнях, командував сотнею, полком УСС. Після створення у Бершаді на базі II-го корпусу УГА I-ї бригади Червоних Українських Січових Стрільців (ЧУСС) очолив полк. З 1920 р. жив в еміграції у Чехо-Словаччині, працював адвокатом, суддею. Помер у Словаччині.

31 жовтня 1908 року - газета «Glos Polski» № 44 писала «Нове фотографічне ательє у Тернополі відкрив на вулиці Міцкевича пан Станіслав Кшановський з Чернівців...».

31 жовтня 1918 року - австрійський комендант Тернопільського ґарнізону заявив, що, згідно з наказом зі Львова, передає українцям військову і цивільну владу. Оскільки в ґарнізоні не було жодного українського старшини, підписати протокол про передачу влади комендант попросив військового капелана майора Василя Кузьму. Той повідомив про це представників української громади міста, і вони з допомогою 39 резервістів-українців, що знаходилися в місцевому ґарнізоні, зайняли всі державні установи. Тернопільські студенти на чолі з А. Музичкою роззброїли жандармерію. 1 листопада у Тернополі на ратуші замайорів блакитно-жовтий прапор, установлений актором "Українського театру" Севастіяном Зубрицьким-Вінявою. Національні прапори були підняті й на урядових та майже всіх приватних українських будинках..

31 жовтня 1918 року - старшина австро-угорського війська Григорій Лучанко привів відділи із Білої (нині Тернопільського району), Чернихівців (нині Збаразького району), Малашівців (нині Зборівського району) та сусідніх сіл із півночі, озброєні карабінами та з повними кишенями набоїв, й без єдиного пострілу зайняв залізничну станцію, розставивши там пости. Роззброєних вартових-неукраїнців було тимчасово затримано. Зі східної сторони прийшов Павло Баб'як із хлопцями з Курників (нині Тернопільського району). Вони так само долучилися до служби на станції, адже на перших порах важливо було забезпечити від розкрадання залізничні вагони й військові склади. Один із тернопільських студентів зорганізував села Купчинці, Денисів (нині Козівського району) і Настасів (нині Тернопільського району), і їх загін прибув із південного боку. Також з инших сіл поприходили люди зі зброєю, а з деяких дальших приїздили возами. З цих відділів організовано перші частини українського війська і вислано до Львова.

31 жовтня 1924 року – у с.Могильниця Теребовлянського району помер український вчитель, фольклорист, етнограф Лука Гарматій. З 1905 р. почесний член етнографічної комісії Наукового Товариства Шевченка. В Криворівні познайомився і надалі підтримував стосунки з Михайлом Грушевським, Лесею Українкою, Гнатом Хоткевичем, Федором Вовком, іншими українськими діячами. Приятелював з Іваном  Франком, Михайлом Коцюбинським, допомагав їм знайомитися з місцевими звичаями, обрядами, зокрема, разом з Петром Шекериком-Дониківим збирати матеріали для написання роману «Тіні забутих предків». Вивчав весільні та інші обряди, записував з розповідей оповідання, перекази, повір'я тощо. Збирав художні, металеві й дерев'яні вироби. Найцінніші колекції Гарматія зберігає Український державний музей етнографії та художнього промислу. Зібрані предмети перебувають у музеях Санкт-Петербурга та Праги (Чехія)

31 жовтня 1927 року – о.Миколай Цегельський переводиться з парафії с.Висипівціна на парафію с.Сороки Гримайлівського деканату. У цьому селі пройшла основна діяльність отця на духовній і національній ниві. 27 червня 2001 р. було проголошено беатифікацію Блаженного слуги Божого Миколи Цегельського.

31 жовтня 1939 року – у Москві зібралася позачергова п'ята сесія Верховної Ради СРСР і заслухала заяву Повноважної комісії Народних Зборів Західної України, де йшлося про приєднання західноукраїнських земель до УРСР.

31 жовтня 1942 року - з Підгайців депортовано в табір знищення Белжец 1200 євреїв.

31 жовтня 1944 року - група, до складу якої входили два працівники райкому партії і працівники РВ НКВС, перебуваючи в нетверезому стані, розстріляли трьох жінок, які працювали на полі з села Костільники Бучацького району.

31 жовтня 1965 року - у єпископа Львівського і Тернопільського Українського екзархату Російської православної церкви хіротонісаний Миколай (Юрик).

31 жовтня 2010 року - Сергія Надала обрано Тернопільським міським головою. Переміг із результатом 25988 (27,4%) голосів.

Додати коментар



ЗАРАЗ ОБГОВОРЮЮТЬ