Закон передбачає реалізацію концепції Нової української школи. Дискусія тривала понад 3 роки і долучилися до неї науковці, освітяни, батьки, студенти та роботодавці. Народні обранці ж запропонували 1705 поправок.

- Ця реформа прийнята не спонтанно, не прийнята без широкого і тривалого обговорення в освітянському середовищі. Вона мусила бути прийнята, адже ця пострадянська модель і підходи, які ми мали до цього часу – просто себе віджили. Освіта не зазнавала реформувань з 1991 року. Ми змушені визначати і приводити рамки кваліфікації наших спеціалістів до європейського рівня, до європейських вимог роботодавців, - переконаний Микола Люшняк.

 

За словами обранця, важливим рушієм для прийняття цього закону є і ухвалення закону «Про вищу освіту», внаслідок якого університети отримали значну автономію. За таких умов, нижчі ланки освіти не можуть залишатися на колишньому рівні, а мають бути адаптовані.

Позитивним Микола Володимирович вважає і перехід до 12-річної шкільної освіти. До 9-го класу дитина отримує загальний рівень знань, а вже наступний рівень стане більш спеціалізованим, з переважанням певних фахових предметів. Окрім того, загальна тривалість навчання не збільшується, адже ступінь бакалавра студенти здобуватимуть 3 роки.

Значні розширення повноважень отримали і вчителі, які тепер самі можуть розробляти тематичні поурочні плани. Основним критерієм Нової української школи стане якість отриманих учнем знань.