Чоловік разом із дружиною Оксаною та братом Русланом постійно працює над чимось, адже багата фантазія чоловіка постійно продукує нові творіння – переважно дивовижні скульптури із мультфільмів, казок. Зокрема, це альтанка біля власного обійстя, яка привертає увагу і односельців, і приїжджих.
— Олегу, як давно ви працюєте над скульптурами з бетону?
— Починаючи з 2005-го року займаюся класичною скульптурою, а з 2014-го перейшов на створення казкових скульптур. Обрав саме цей вид мистецтва, тому що з 2002 року працюю на державній роботі в Теребовлянському училищі культури викладачем скульптури, де попередньо навчався. За увесь період роботи створив більше 100 виробів різного формату.
— Майстри переважно люблять розповідати про вироби, з яких починали свою роботу-творчість. А якою була ваша перша скульптура?
— Перші мої роботи були дуже примітивні й навіть трішки смішні. Найперша скульптура – криниця-гриб була зроблена у нас на дачі неподалік Теребовлі. Я частенько проходжу біля неї і завжди кортить ту чи іншу деталь або частинку переробити, іншим кольором перефарбувати. Одним словом багато хотілося би змінити, але це вже історія виникнення нашого творіння, яка повинна залишатися в початковому задумі.
— Створення скульптур із бетону, мабуть, потребує не тільки високої майстерності, але й чимало сил, адже доводиться працювати з розчином та металом?
— Створювати будь-яку скульптуру з бетону нелегко, адже процес виготовлення включає в себе низку непростих етапів. Спочатку працюю з металевим каркасом, який зварюю. Далі цей каркас обмотую металевою сіткою, після цього накладаю на нього перший шар бетонного розчину маленькими шпательками (1:3). Таких бетонних шарів має бути 3-4, останній з яких вже буде фінішним та матиме потрібну фактуру (лице, дерево, камінь). В процесі створення скульптури найважче даються зварювальні роботи, адже потрібно дотримуватися техніки безпеки. Та й фізично непросто цим займатися. А готову роботу залишається лише пофарбувати, і це виконуємо компресором та пензликами.
— Скільки часу вам знадобилося, аби навчитися досконало виготовляти різноманітну красу з бетону?
— Щоб дійти до високого рівня майстерності та професіоналізму, яким володію на даний момент, знадобилося близько 15 років. І це ще не все, адже я продовжую розвиватися, досягати чогось нового. Ніколи не зупиняюся на досягнутому і з кожною роботою у цій техніці в мене з'являється щось нове та цікаве.
— Серед більше сотні робіт які у вас є найціннішими, найулюбленішими, у які ви вклали найбільше праці та фантазії?
— Певне, найціннішою є наша перша професійно зроблена у нас вдома скульптура колодязя «Лісовик». А найдовше я працюю над альтанкою, яку встановлюю в нас на подвір'ї. Цим займаюся з 2017 і, мабуть, цього року ще не закінчу роботу. Працюючи над альтанкою, я можу придумувати все, що завгодно – що існує і чого немає в світі, а лише зустрічається в мультфільмах. Тут моя фантазія може добре розгулятися – вільний простір, вільна думка та безмежний політ фантазії. А виконую роботу я не сам. Зі мною в компанії працює дружина Оксана та брат Руслан, які відіграють значну роль в процесі створення роботи.
— У залежності від розмірів, певне, не всі ваші роботи можуть «подорожувати» на виставки, до яких ви долучаєтеся?
— Мої роботи йдуть на виставки переважно по районі та області. На експозиції привожу роботи переважно малого формату. Великі казкові завжди стоять на виставці на місці їх спорудження, якими завше милуються перехожі. Оскільки всі роботи, які створюємо, є рідкісними, нам також вдається їх вдало реалізовувати. Є багато поціновувачів такого мистецтва, відповідно, і замовників.
— Мабуть, за роки діяльності ваші скульптури високо оцінили і за кордоном?
— Звичайно, закордоном є багато поціновувачів такого роду і мистецтва, але я поки що працюю на Батьківщині. Хочу такими творами потішити в першу чергу дітей та близьких, родичів і просто незнайомих людей, а там буде видно. До речі, мої роботи на релігійну тематику є в Іспанії, Італії, Німеччині. Їх я туди надіслав у якості подарунку.
