Поруч із північним оборонним ровом на замковому подвір'ї було знайдено Черняхівський культурний шар (3-4 століття нашої ери). Для тернопільських археологів така знахідка стала справді сенсаційною, тому що черняхівських племен на цій території не мало бути. Згідно історичних даних, черняхівські села розташовувались переважно у річкових долинах, а тут — вершина мису. Наразі можливими є три версії походження цих знахідок: 1) Тут була черняхівська фортеця. Якщо вона буде підтверджена, то це буде 4 городище черняхівської культури. Тоді стане актуальним ще одне — які носії (місцеві слов'яни чи пришлі германці) черняхівської культури її збудували. Адже саме по Серету проходив кордон між ними. 2) Також є версія, що це черняхівський могильник або фортеця і могильник.
Археологам вдалось знайти західну стіну та південно-східний кут замку. Відомо, що з півночі та сходу замок оточували глибокі рови. З північної сторони ( з боку пологового будинку) для цього використали глибокий і широкий природний яр. Знайдено також і залишки кам'яної огорожі замкового подвір'я 19 століття.
— На Єлисейських полях поблизу Надставної церкви ми провели ще одні розкопки, за рахунок яких нам вдалося знайти південно-західний кут замкових укріплень. Знайдена над стороною ставу оборонна стіна має товщину понад три метри, а вже зі східної сторони простягається тонша стіна, яка є частиною замкового палацу. Можливо, внизу стіни йдуть товстішими. Припускаємо також, що з боку готелю «Тернопіль» від сторони стіни було розташоване напівпідвальне приміщення, — поділився археолог, директор ДП «Подільськаархеологія» Богдан Строцень.
Директор також зазначив, що біля південно-східного кута замку знайдено колекцію трипільської кераміки, якій приблизно 6 тисяч років. Виникає питання — звідки ці знахідки тут взялись. Перша версія — із трипільського культурного шару, поруйнованого будівництвом готелю Тернопіль, друга — завезена під час будівництва терас.
Під час розкопок також було знайдено багато цікавих речей побуту: люльки, кахлі, блюдо від риби, свинцеві пломби, предмети озброєння, пляшечки від французьких парфумів, стародавній перстень, аптечні тари, ґудзики від американської і російської військової форми часів 1-ї св. війни. Тільки не всі знайдені речі виявилися «справжніми» розкопками.
— Окремі знахідки, які виявили археологи під час досліджень, були підкинуті чорними археологами. Зокрема, на поверхні ґрунту відкопали дві стародавні фібули, які датуються 3-4 століттям та є знахідками черняхівської культури. Коли я уважно придивився до знайдених речей, то помітив, що вони помиті. Судячи з таких хитрощів окремих людей, не дивно, що інформація про окремі знахідки з’являється в інтернеті швидше, аніж їх встигають відшукати тернопільські археологи, — розповів Богдан Строцень.
Богдан Степанович зазначив важливий факт, що аксіому про те, що Тернопіль було засновано у 1540 році, на сьогодні можна відкинути. Численні археологічні знахідки та документи свідчать про те, що місто було засноване набагато раніше.
Зазначимо, що у Файному місті унікальні масштабні комплексні археологічні дослідження призамкової території і замку відбулись вперше за роки незалежності за підтримки міського голови Тернополя Сергія Надала, депутатського корпусу та з ініціативи Тернопільської міської ради, зокрема заступника міського голови Тернополя Леоніда Бицюри.
— Цей рік видався для нас доволі цікавим, адже археологічні дослідження Тернополя нам вдалося розпочати вперше не тільки за десятиліття, але й за всю історію сучасного міста. Здійснення розкопок «поставило» перед нами декілька важливих завдань. Головним із цих задач була підготовка документів, матеріалів, інформації, яка стосується призамкової території, а потім уже перехід безпосередньо до дослідження території замку, — поділився Леонід Бицюра.
Варто додати, що тернопільські розкопки здійснювались під керівництвом архітектора, проектанта реконструкції тернопільського замку Юрія Вербовецького, керівника ДП “Подільської археології” Богдана Строценя та за участі громадських активістів і студентів історичного факультету ТНПУ ім. В. Гнатюка. Відзначимо, що цього року депутати міськради прийняли програму охорони культурно-історичної спадщини Тернополя на 2017-2020 рр.
