Читайте нас в соціальних мережах

30 липня. Цей день в історії Тернопільщини

Вівторок, 30 липня 2019 00:00

30 липня 1882 року - у с.Білобожниці Чортківського району народився педагог, журналіст, громадсько-освітній діяч Лев Ясінчук. Помер 12 жовтня 1963 р. у м. Брукліні (США).

30 липня 1897 року - у с.Висипівці Зборівського району народився офіцер УГА, інженер, громадський діяч у діаспорі Володимир Гаванський. Помер 1 серпня 1966 р. у м. Ньюарку (США).

30 липня 1917 року – Тернопіль відвідав  останній імператор Австро-Угорської імперії Карл Габсбург. Прусська армія у той час ще перебувала у Тернополі. Карла тернополян зустріли з квітами та радісними вигуками. Окремо імператор зустрівся із міською владою, а тоді поїхав на фронт. Основні події довкола тих відвідин вібулися на теперішньому майдані Волі. Та хоч перебування цього діяча було короткочасним, він залишив у пам’яті старших поколінь тернополян значний слід - це саме той імператор, який ще до початку Першої світової жив у Галичині, у Коломиї, і планував перетворити Австро-Угорщину на федеративний союз. Він же пообіцяв докласти усіх зусиль, щоб “якнайскоріше відвернути жахіття і жертви війни, повернути благословенний мир”, а 10 жовтня 1917 р. видав “Маніфест до народів”, у якому оголосив перетворення імперії у федерацію “з правом кожної раси сформувати свою державну організацію на території власного поселення”. Карл дозволив народам імперії, зокрема українцям, утворити власні держави.

28-30 липня 1941 року -  у м.Кременець відбулося планове знищення інтелігенції німецькими нацистами. Місцевих професорів, викладачів, лікарів, наукових працівників нацисти викликали у Дім зв'язку громадських організацій (нині тут Центр дитячої творчості) під приводом співбесіди для працевлаштування. Там ув'язнювали, катували, розстрілювали. Хоронити тіла на Хрестовій горі змушували кременецьких євреїв, яких через рік чекала така сама доля. Вбили під час каральної акції 2,5 тис. кременчан.

30 липня 1941 року - львівська газета «Українські щоденні вісті», описуючи побачене у чортківській тюрмі, після поспішного відступу з міста більшовиків, писала таке: «Всіх трупів у Чортківській тюрмі нараховано близько 800. Для ілюстрації, як садисти з НКВД знущалися над своїми жертвами вкажемо на факт, що багато трупів знайдено з повідрізуваними вухами, носами й повиколюваними очима».

30 липня 1953 року – в с.Пробіжна Чортківського району народився український історик, доктор історичних наук, професор, директор Державної наукової установи «Енциклопедичне видавництво» Юрій Шаповал.  Автор численних наукових розвідок, десятків книг, монографій з політичної історії України XX століття, історії комуністичного тоталітаризму, життєписів багатьох діячів тієї епохи. Був упорядником і одним з авторів збірника статей «Маршрутами історії», заступником голови редколегії і одним з авторів 6-томного видання «Політична історія ХХ століття».

30 липня 1974 року – в м.Тернопіль народився український есеїст, прозаїк, поет, художник Анато́лій Дністрови́й (справжнє ім'я - Анатолій Олександрович Астаф'єв)  Засновник і учасник літературної групи «Друзі Еліота». Член Асоціації українських письменників. Член Українського Центру Міжнародного ПЕН-клубу. Навчався в середній школі № 20 м. Тернопіль. Там же закінчив професійно-технічне училище № 2, згодом - історико-філологічний факультет Ніжинського педагогічного університету імені Миколи Гоголя та аспірантуру на кафедрі філософії Київського національного аграрного університету. Кандидат філософських наук. Дністровий став відомим передусім своєю молодіжною трилогією — романи «Місто уповільненої дії» (2003), «Пацики» (2005, 2011), «Тибет на восьмому поверсі» (2005, 2013). Не меншої популярності набув його роман «Дрозофіла над томом Канта» (2010).

30 липня 1989 року - на Микулинецькому цвинтарі за участю рухівців відкрито могилу жертвам тоталітарного режиму. На заході налічувалось 100 тисяч осіб. У Тернополі замайоріли жовто-сині стяги, що віщувало звільнення від комуністичного режиму. У серпні того ж року в Тернополі відбувся багатолюдний мітинг на Співочому полі. Це була знакова подія як протест проти діяльності комуністичної влади.

30 липня 1989 року – на Бережанщині  Іван Здирко разом зі своїм батьком Михайлом та членами НРУ Іваном Головацьким, Андрієм і Василем Хлопасями, за підтримки громади, яка зібралася тоді на горі Лисоня на громадсько-релігійну панахиду біля могили Українських Січових Стрільців, уперше в районі за радянської влади прилюдно підняли національний синьо-жовтий прапор і прикріпили його на могилі УСС. Прапор пошила Марія Горошок.

30 липня 2006 року – помер педагог, поет, перекладач, літературознавець, критик, громадсько-культурний діяч у діаспорі, уродженець с.Бенева Теребовлянського району, Богдан Чопик.

30 липня 2011 року - в Умані відкрито Меморіал жертвам репресій та колишнім в’язням Чортківської тюрми з Тернопільщини, розстріляним у липні 1941 року. На першій із 16 гранітних плит викарбувані такі слова: “На цьому місці поховані українські патріоти, в’язні Чортківської тюрми – уродженці Тернопільської області, яких розстріляли працівники органів НКВС СРСР в м.Умані 21 липня 1941 року”.

30 липня 2015 року - під час виконання бойового завдання із оборони міста Дзержинськ Донецької області отримав кульові поранення в ногу солдат мотопіхотного батальйону, уродженець с.Осташівці Зборівського району Володимир Гриценко. Поранення спричинило артеріальну кровотечу. Боєць помер у лікарні від втрати крові. Похований 2 серпня в рідному селі.

ОСТАННІ НОВИНИ

Додати коментар