Вкотре згадати про людей, які віддали життя, проте не скорилися радянській ідеології, зібралися керівники області та міста, військовослужбовці, колишні політв’язні та представники громадськості.

— Сьогоднішній день для кожного із нас є святим, адже ми пам’ятаємо про людей, які полягли за те, щоб нині наша Україна відбулася як вільна держава. Ми нині згадуємо жертв політичних репресій насамперед для себе, а не для цих людей. Згадуємо для того, аби в наших серцях завжди жила людяність. Шкода, що зараз дуже мало людей, які пам’ятають та бачать потребу продовжувати працю осіб, які полягли від політичних репресій. Зараз в Україні триває війна, яка продовжує забирати невинних. Прикро лише, що українці сьогодні поділилися на дві частини: одні різними способами підтримують наших вояків та докладають зусиль для того, аби разом завершити цю війну. Інші в той час святкують, відпочивають по барах, розважальних закладах. А хочеться, аби пам'ять про наших хлопців повсякчас жила у серцях кожного українця, — поділився протоієрей Євген Заплетнюк.

Висловив скорботу за жертвами репресій і голова Тернопільської обласної ради Віктор Овчарук.

— Нині ми сумуємо за мільйонами українців, які стали жертвами сталінських репресій, але й складаємо пам’ять тим українцям, яких нищили упродовж багатьох століть тільки за те, що вони любили свою землю і хотіли бути господарями на ній. ХХ століття було жорстоким до України – голодомор, коли загинули мільйони,  політичні репресії, коли сотні тисяч були запроторені у тюрми та мільйони депортовані з рідних домівок у Сибір та ГУЛАГи,  розкуркулення, ІІ Світова війна та її наслідки – все це завдавало нищівних ударів нашому народу, залишаючи кривавий слід в історії. Навіть у мирні часи радянська влада викорінювала тих, кого не забрали війни та геноцид – бунтівну інтелігенцію, національно свідомих громадян, — звернувся до тернополян Віктор Овчарук.

Поділився думками-згадками про трагічні часи радянської доби, під час якої загинуло сотні невинних борців за волю свого народу, й колишній політичв'язень, а нині громадсько-політичний діяч, науковий співробітник Тернопільського історико-меморіального музею політичних в’язнів Ігор Олещук.

— Важко згадувати, як у липні 1937 року ЦК ВКПБ видав указ про початок політичних репресій над людьми, які не виявили бажання будувати комунізм. Запрацювали районні й обласні НКВД, які почали здійснювати зачистки серед «непригідних» представників населення. Фактично, радянська машина знищувала всю еліту. Зокрема, протягом вересня-жовтня 1937 року було репресовано близько 300 представників української інтелігенції на Соловках, Сандармоху, серед яких були представники духовенства, вчені світової слави, артисти, державні діячі, літератури. Після цього репресії почалися по всій Україні у всіх обласних КГБ, — наголосив Ігор Олещук.

Після завершення поминального заходу люди поклали квіти до меморіальної дошки жертвам політичних репресій.