Дебютна книжка «Дивовиддя про святих русалок» була видана ще у 2016 році, проте в Тернопільському «Бункермузі» 18 червня цього року презентувалася вперше. Героями книжки Боісіди є збірні образи міфічних істот: повітруль, чугайстрів, русалок, характерників, які ще з прабабусиних легенд наганяють на нас страх. Та найбільше інтригують читача не так 4-х частинні «Дивовиддя» роману-фентезі  чи темно-рожевий колір книги, як псевдонім самої письменниці.

 – Дуже часто мій псевдонім люди асоціюють із Єгипетською богинею Ісідою, а насправді ж я Олена Березюк. Мій псевдонім насправді є творчою вигадкою, адже саме в ньому я закодувала певну долю везіння. У моєму житті насправді було багато життєвих випробувань. Знаєте, як навалюються проблеми, то всі відразу – і кар’єра, й особисте життя. Саме в той період мені хотілося змінити щось на краще. Існує така версія, що коли людина змінює своє ім’я, змінюється і її доля. От і мені хотілося трохи побунтувати, - поділилася з гостями письменниця.

Книжка хоч і містична, проте проблеми в «Дивовиддях» порушуються досить реальні, побутові. Серед проблематики – і родинні стосунки, і тема материнства, і насильства в сім’ї, і розпусти. Як зізналася сама письменниця, найнапруженішою в романі є історія про характерника. Найбільша містика життя героя полягала в тому, що для козака день кінчався дуже швидко. Ще ворожбит не встигав вийти за ґанок – вже й сонце заходило.

- Якщо говорити про містику в книжці «Дивовиддя про святих русалок», то, на мою думку, читачів у книзі приваблює більше не містика, а щирі людські почуття.  У книзі я люблю створювати різні психологічні портрети, описувати душу кожного персонажа настільки глибоко, що душа ця лежить у мене, мов на долоні. Все створено для того, щоб читач міг пережити чуже життя як своє. Це, як на мене, і є родзинкою книги, - наголосила Боісіда.

«Дивовиддя про святих русалок» ще називають романом у снах, адже письменниці часто полюбляють снитися різні міфічні істоти. Один із таких казкових снів і спонукав письменницю взятися за написання роману.

-  Мені сниться багато чого – і динозаври, й інопланетяни. Тільки після того випадку, коли я мало не потонула на Дніпрі, почали «видітися» доволі химерні сновидіння. Одного разу наснився весь сюжет книги, яку зараз вам презентую. Але попри сни, багато образів я «списала» із реального життя, - додала письменниця.

Містичні місця Боісіда зуміла віднайти також і в Тернополі – письменницю дуже причарував Тернопільський став. Авторка «Дивовидь» погодилась, що у цьому ставі могла би мешкати не одна чарівна русалочка. Хоч Боісіда і пише про русалок, проте сама би не ризикнула скупатися у Тернопільському ставі, адже не вміє плавати.

Письменниця вірить, що добрі помисли можуть подолати будь-які містичні чари, адже Боісіда в цьому не раз переконувалась на власному прикладі. У дев’ятому класі дівчині дали завдання –написати яке-небудь оповідання. Письменниця весь день думала, про що ж написати, і так нічого не придумала. Думала вже за пам’яттю переписати давно прочитану легенду, проте вирішила не вдаватися до плагіату. Після цього в голові у тодішньої Оленки одразу зародилася ідея власного оповідання, яке написала за годину.

На останок Боісіда додала, що на прохання читачів обов’язково напише продовження «Характерника», тільки не знає, як швидко. Письменниця також побажала тернополянам вміти отримувати насолоду від кожного дня, і щоб день у кожного тривав набагато довше, аніж у характерника з її оповідання. 

Анна Семенків