Волонтер Олеся Жуковська: вижити, щоб допомагати

Понеділок, 22 лютого 2016 17:38
Волонтера-медика з Кременця Олесю Жуковську знають усі. Це саме та дівчина, у яку на Майдані влучив снайпер, коли вона рятувала активістам на полі бою. Фото пораненої Олесі облетіло багато видань. Вона вижила, щоб сьогодні продовжити допомагати людям.

«Я вмираю»

Олеся Жуковська була на Майдані з перших днів. Сидіти вдома, у рідному Кременці дівчина не змогла. І коли у Києві відбулися перші зіткнення, відразу ж приїхала до Києва. 20 лютого весь світ облетіло фото пораненої медсестри та її пост в соціальних мережах: «Я вмираю».

«Відразу як приїхала до Києва, я пішла на Майдан до медиків, адже вчилася на фельдшера і знала де зможу допомогти. Спочатку все було мирно і тихо. Єдине, що підкошувало активістів – простуда, комусь ставало погано - ми надавали першу медичну допомогу, розносили ліки, чергували в КМДА. А потім почалося пекло», - пригадує Олеся Жуковська.

Зіткнення ставали інтенсивніші і допомога медиків була вкрай необхідна. Зараз Олеся з посмішкою згадує, як їй - дівчині невеликого зросту доводилося виносити з Майдану поранених і нести їх на собі в безпечне місце.

«На початку лютого я сама захворіла ангіною, активісти умовили мене поїхати додому і відлежатися. Але коли по телевізору побачила що відбувається - вдома сидіти не змогла. Я ж медик, там було багато поранених, я повинна була бути там, повинна була допомогти», - продовжує дівчина.

Приїхавши до Києва, Олеся кинулась на Майдан - в самий епіцентр, допомагати виносити поранених. З найяскравіших спогадів - пожежа, яка спалила намет медиків-волонтерів.

«20 лютого ми стояли біля стели Архистратигу Михайлу. Зовсім близько, десь над вухом почула постріл. Ні болю, ні шуму не було, тому я не зрозуміла що сталося. Але поруч стояв хлопець з широко розкритими очима: «Сонечко, тебе поранив снайпер», - прошепотів він мені і підхопив на руки. Я глянула на себе - руки і біла куртка були в крові. Подумала, що пробили сонну артерію, бо крові було багато. Кинуло в жар, захотілося спати, кудись зникли сили ... Я відчула, що вмираю, - розповіла Олеся. -

Через кілька хвилин я опинилася в швидкій, дуже хотіла спати. І розуміла, що можу не прокинутися. У кишені намацала телефон і написала в соцмережах, що вмираю, хоча це далося мені важко. Хотіла написати, що всіх дуже люблю, але лікар забрала у мене телефон. Ще й насварила»

Олесю Жуковську встигли врятувати в київській лікарні №17. Куля снайпера пройшла на виліт через шию саме тому активістка залишилася в живих.

Її коротенький пост в соціальних мережах за кілька годин зібрав сотні тисяч лайків. «Сонечко наше, тільки живи" - писали незнайомі люди та молилися, аби з дівчиною все було гаразд.

K7sek9 uweE

Хоче стати медиком, щоб рятувати людські життя

Після Революції Гідності і одужання, Олеся, разом з іншими активістами побувала в Парижі, в гостях у президента Олланда. А після повернення, вирішила залишитися в Києві і продовжити навчання - зараз вона навчається в медуніверситеті, адже хоче рятувати людські життя.

Олеся зізнається - зараз їй важко бувати на Майдані і дивитися на фотографії Небесної сотні - адже і сама могла бути в їх числі.

Сни про Революцію, палаючі шини і вибухи шумових гранат Олеся бачить досі. Попри пережите вона не шкодує, що була Майдані. Каже, якщо буде потрібно, знову готова вийти та боротись за краще майбутнє.

«Небесна Сотня поклала своє життя за зміни на краще. Поки що їх дуже мало, але я вірю що у нас все попереду, адже смерть людей не може пройти непомітно»

На питання - що змінилося в житті Олесі з тих пір, дівчина відзначає - зрозуміла, що дуже хоче жити на повну не розтрачуючись на дрібниці.

«Жити потрібно не тільки за себе, а й за тих людей, які залишилися на Майдані назавжди», - каже Олеся.

Додамо, що днями Олеся Жуковська з рук Президента отримала високу державну нагороду – орден «За мужність ІІІ ступеня». Разом з нею такі ж відзнаки були вручені ще 15-ом Героям Майдану.

 

Додати коментар

Захисний код
Оновити