"Його оригінал зберігається в рукописному відділі Інституту літератури ім. Т.Г.Шевченка АН України. Цей рукопис відкривається сторінкою, на якій рукою Тараса Шевченка виведено: «Поезія Тараса Шевченка 1847 г.». Шевченкознавці закріпили за ним назву «Більша книжка», під якою він відтворюється без змін. Цю рукописну книгу Кобзар почав складати у лютому 1858 р. у Нижньому Новгороді, повертаючись із заслання. Коли йому оголосили про заборону в’їзду до Петербурга, поет був змушений тут зупинитися на довше та продовжив працю над збірником. У своєму «Щоденнику», 21 лютого 1858 р. він робить запис: «почав переписувати свою поезію для друку, написану від 1847 р по 1958 рік. Не знаю чи багато вибереться з цієї полови доброго зерна", - йдеться у дописі музею. 

Особливої цінності збірнику надає те, що Шевченко не просто переписував вірші написані у 1847-1850 рр. але й редагував, деякі навіть переробляв.

Подарував його нам великий шанувальник творчості Шевченка, тернополянин Ярослав Омелянович Пелехатий.