Воїн був командиром гранатомета протитанкового взводу механізованого батальйону військової частини А 2167. Загинув 15 липня внаслідок атаки ворожого дрона-камікадзе по позиціях підрозділу, неподалік населеного пункту Костянтинівка Донецької області.

17 липня громада зустріла Героя, який повернувся на місце вічного спочинку в село Смиківці, де він проживав разом з дружиною, своїми дітьми та онуками. Наступного дня військового поховали.

"Ні на хвилину не роздумуючи, виявивши стійкість та мужність, пішов до лав ЗСУ з початком російського вторгнення, та віддав найцінніше, що у нього було – життя... За нас, за мир та незалежність України. Людяний, щирий, справедливий, ''людина із золотими руками та величезним серцем'', так відгукуються про Миколу ті, хто його знав. Жодними словами не втамувати пекучий біль та не загоїти рани в душах рідних загиблого воїна", – зазначили на Фейсбук-сторінці громади.

Дружині полеглого захисника вручили почесну грамоту пошани і скорботи від головнокомандувача ЗСУ.