Богослужіння розпочнеться о 10:00 годині.

Отець Микола був очевидцем ліквідації УГКЦ у 1946 році, а майже через півстоліття – одним із учасників її відновлення.

Священик більшу частину свого життя діяв у підпіллі, перебував у засланні за відмову зректися віри.

Отець Микола Шаварин (літ. псевд. Юрій Джура, Микола Береза, Михайло Справедливий, Сергій Кованько) народився 14 вересня 1915 року у селі Качанівка Підволочиського району (Тернопільська область) у родині хліборобів.

Початкову освіту отримав у родинному селі. Став учнем української гімназії у Тернополі. Захоплювався гуманітарними предметами, іноземними мовами.

У 1930 р. після закриття польським урядом української гімназії закінчив польську гімназію ім. Ю. Словацького.

У 1936 р. М. Шаварин поступає у Львівську Богословську Академію. Восени 1944 року він був висвячений на священика Генеральним вікарієм Львівської Архієпархії УГКЦ єпископом Микитою Будкою.

У 1950 р. М. Шаварин був арештований і відбував покарання у Томській області.

Потім було повернення на Тернопільщину (1957 р.), праця вантажника на цукровому комбінаті «Поділля»; тесляра на комбайновому заводі, бухгалтера на цьому ж заводі, аж до виходу на пенсію у 1975 році.

Від часу легалізації УГКЦ, незважаючи на свій похилий вік, працював викладачем у Тернопільській вищій духовній семінарії імені Йосипа Сліпого. У 2000 році йому присвоєно титул митрата за заслуги перед Українською Греко-Католицькою Церквою у справі відродження духовності і зміцнення віри в господа Бога мирян краю.

За непоборну стійкість у вірі у часи підпілля Папа Римський Іван Павло ІІ відзначив отця Миколу Шаварина спеціальною медаллю та почесною грамотою.